Дніпропетровське відділення Всеукраїнської

Спілки краєзнавців

Дніпропетровська обласна наукова бібліотека

 

 

Січеславщина

 

Краєзнавчий альманах

 

 

 

За редакцією голови Дніпропетровського

відділення Всеукраїнської Спілки

краєзнавців Швидько Г.К.

 

 

 

 

 

 

 

Вип.2

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ

1998

 

Другий випуск альманаху — тематичний, присвячений дослідницькій праці журналіста, письменника-краєзнавця Миколи Чабана.

До збірника увійшов нарис про самого дослідника, його розвідка "Любов Біднова (портрет на тлі епохи)" та бібліографія праць, що стосуються питань культури, історичного і літературного краєзнавства.

Видання може прислужитись краєзнавцям, літературознавцям, історикам, журналістам, бібліотекарям, усім, хто цікавиться культурною спадщиною рідного краю і популяризує її.

Редакційна колегія:

Гол.ред. — д-р іст.наук Швидько Г.К.

Заст.гол.ред. — Титова Н.М.

Відповід.секретар — Голуб І.С.

Член редколегії — д-р філ.наук Поповський А.М.

 

Передмова

Рік тому краєзнавці Придніпров`я отримали перший випуск давно очікуваного власного видання. І ось — черговий випуск як свідчення живучості і потрібності започаткованої справи. Цей випуск альманаху має свої особливості, які пояснюються наступними обставинами. Вивчення історії і культури рідного краю йде паралельно з вивченням життя і діяльності тих, хто в різний час досліджував історію нашого краю, хто публікував у багатьох виданнях зібрані відомості, хто створив особистий архів (копії та оригінали документів, виписки, рукописні праці) тощо. Краєзнавці знають, як важко, але і як важливо, віднаходити ці матеріали, розкидані по виданнях, щоб оприлюднити їх і використати у подальших дослідженнях.

У 80 — 90 рр. нашого століття краєзнавці області опубліковали велику кількість своїх розвідок, які розширили уявлення читачів про давню і недавню історію та культуру нашого краю. Стосовно ж буремного ХХ ст. — взагалі дозволили поглянути на зворотний бік досі відомої офіційної історії та життя канонізованих пануючою партійною ідеологією осіб, а також "відкрити" десятки імен діячів науки і культури, за тими ж канонами відправлених у безвість.

Серед краєзнавців цього періоду чи не найпомітнішою є постать Миколи Петровича Чабана — журналіста, письменника, дослідника, краєзнавчі розвідки якого, головним чином, торкаються розвитку літературного процесу Січеславщини, життя і творчості діячів науки і культури, зокрема, тих, котрі або загинули в репресивному пеклі, або врятували своє життя ціною втрати рідної землі, а часто — і рідних їм людей.

Всім, хто особисто знайомий з М.П.Чабаном, відома його подвижницька діяльність. За свій поки що не такий вже й солідний вік він зумів накопичити величезний скарб — велику кількість публікацій з історії і культури нашого краю ХХ ст. Вони розкидані по численних зарубіжних та вітчизняних центральних і місцевих виданнях. І годі сподіватися, що й сам автор може сьогодні назвати їх кількість та місця публікацій.

М.П.Чабан — один з найактивніших членів клубу "Ріднокрай". Враховуючи суспільне і культурне значення творчого доробку Миколи Петровича, редакційна колегія вважає за необхідне присвятити цей випуск альманаху його 40-річному ювілею. Цим самим редакція, по-перше, висловлює своє визнання заслуг ювіляра та щиру повагу до нього, по-друге, змушує ювіляра впорядкувати свої численні публікації, по-третє, публікуючи матеріали про краєзнавця та подаючи покажчик його опублікованих праць, піклується інтересами майбутніх дослідників історії і культури краю.

Редколегія бажає вельмишановному Миколі Петровичу творчої наснаги у благородній справі, а читачеві — збагачення душі і знань про історію і культуру рідної землі задля безперервності духовного єднання поколінь.

1998 р.                                                       Г.К.Швидько

                                                            доктор історичних наук

                                                             професор, Заслужений

                                                       діяч науки і техніки України

                                                                   Ірина Голуб

"Призначення на цій землі"

"Манкурти — власники зруйнували культурну і духовну скарбницю України, її незліченні багатства розкидали по всьому світові. Зібрати ці розсипи, повернути їм первісний вигляд — в цьому бачу своє призначення на цій землі". Ці слова — не хизування, мовляв, от який я свідомий, це — девіз життя Миколи Чабана, журналіста, письменника, літературознавця і краєзнавця. А хизування і декларативність взагалі не в його характері, це розумієш вже з перших хвилин спілкування з ним. І з перших хвилин знайомства Микола Петрович викликає до себе симпатії. Не раз доводилось чути про нього теплі доброзичливі слова від людей різного віку, різних професій. Приваблює розумом і ерудицією, розвиненим почуттям гумору, врівноваженністю і інтелігентністю, спокійним сяйвом ясних очей і доброю посмішкою. Посмішка у Миколи Петровича взагалі незвичайна — чиста і щира, якось по-дитячому сором`язлива. Побачивши її, розумієш, що не тільки очі можуть бути дзеркалом душі.

1993 року Микола Чабан став лауреатом обласної премії імені народного артиста України Антона Хорошуна за газетні публікації, присвячені самодіяльному та професійному театральному мистецтву; у жовтні 1994 року за книгу "Січеслав у серці" його нагороджено "Почесним дипломом" імені Дмитра Яворницького, цього ж і наступного 1995 року вперше відбулась акція "Людина року — 95", започаткована Дніпродзержинським міським соціально-громадським фондом "Дзвони майбутнього". Вона підсумувала попередні анкетування і опитування з метою виявити людей, чия громадська і професійна діяльність заслуговує визнання. Лауреатом цієї акції в номінації "Журналіст, співробітник засобів масової інформації" названо Миколу Чабана, відзначено дипломом "За компетентність і безкомпромісність у відстоюванні права людини на свободу слова". Нещодавно в переддень Дня українського журналіста він знову названий в числі тих, чия робота сприяє відродженню української духовності.

Почалось усе з дитинства. Микола Чабан народився й виріс у Дніпропетровську, зросійщеному місті, але у сім`ї, де знали і пам`ятали історію України, і знали її не тільки з книг, але й на власних гірких випробуваннях. Миколиного діда Андрія, коваля з Майорки, наприкінці 1940 року заарештували і, засудивши, відправили на заслання у Пермську область, де він і помер 1943 року. Засудили за те, що читав обласну газету "Днепровская правда" і коментував односельцям події, відображувані на її сторінках. Коментував з точки зору здорового глузду.

Аж 1974 року Андрія Чабана реабілітували за відсутністю складу злочину. А до того його сім`ї — "ворога народу" — довелось чимало поневірятись.

Все це Микола Петрович знав з дитинства від батька, бабусі, дорослі не приховували цього від хлопця. Вчився в українській школі №9 і досі з теплотою згадує своїх вчителів, директора школи — талановитого педагога Василя Герасимовича Бурчака.

Років з чотирнадцяти почав слухати літературні передачі "Голосу Америки". Двічі на тиждень відомий за кордоном поет Микола Щербак розповідав про українську літературу діаспори. Тоді Микола Чабан вперше почув імена Василя Чапленка, Олекси Веретенченка, Святослава Гординського й багатьох інших. Творчість деяких з них стане згодом темою його досліджень, а повернення в українську культуру довгі десятиліття замовчуваних імен — сенсом життя. Це буде пізніше, а тоді...

1980 року Микола Петрович закінчив факультет української філології Дніпропетровського державного університету і пішов працювати у газету "Дзержинець". Однокурсники Миколи Чабана згадували пізніше, що цей його крок був для них повною несподіванкою, адже усі пророкували йому аспірантуру, наукову і дослідницьку роботу.

Він дійсно за своєю природою дослідник, а наукові пошуки можна вести не тільки в тиші кабінетів. Робота не раз зводила молодого журналіста з цікавими людьми, давала великий фактичний матеріал, що, накопичуючись, переріс згодом у чималенький архів.

Теми пошуків і досліджень Миколи Чабана — літературне та історичне краєзнавство. Зацікавленність краєзнавством виникла ще в шкільні роки. Якось учень спитав, а хто ж такий А.Войцехович, ім`я котрого носила його школа. Цього не знала навіть старша піонервожата, вона й послала цікавого зібрати потрібні відомості до будинку — музею Д.Яворницького, там зберігались документи ...про партійних та державних діячів. Тоді ж майбутній дослідник і відкрив для себе ім`я напівлегендарного Дмитра Яворницького, який згодом через багато років стане героєм його книги.

За роки навчання в університеті інтерес до краєзнавства збільшився, а студентська практика надала можливість збирати цікаві матеріали. Вже працюючи у Дніпродзержинську — колишньому Кам`янському, зацікавився історією міста, його архітектурними пам`ятками. А вважалось же, що місто сучасне, яка там старовина?.. Доля звела з непересічною людиною — краєзнавцем, колекціонерм Володимиром Кунцером, до безтями залюбленим у свій край, у рідне місто. Навколо нього гуртувалась молодь — філологи, історики, учорашні випускники університету, для яких Володимир Миколайович був взірцем благородства і честі, а енергія, яку він випромінював, надихала його юних друзів на нові творчі пошуки. Вплив цієї благородної душі, що так рано покинула світ, Микола Чабан відчуває й дотепер. І любов та інтерес до Кам`янського теж зберіг.

1984 року мав можливість добре попрацювати у фондах бібліотеки імені В.І.Леніна в Москві. Перегорнув десятки підшивок місцевих газет "Екатеринославское утро", "Приднепровский край", "Отклики жизни", де постійно друкувались матеріали про Кам`янське початку століття. Висвітлювали життя провінційного містечка й петербурзька "Речь", і українська газета "Рада". Маса накопиченого матеріалу дозволила молодому дослідникові створити цілу книгу нарисів "Мандрівки старим Кам`янським". На жаль, книга, підготовлена до друку ще років п`ять тому, досі не побачила світ.

Зате Миколі Чабану пощастило видати кілька інших своїх книг. "Пощастило" — саме так. Скільки рукописів лежить нині по шухлядах, знають хіба що їхні автори: мало написати хорошу книгу, треба мати гроші для її видання. Микола Петрович вміє знаходити спонсорів і в Україні, і за її межами.

"Вічний хрест на грудях землі" (1993), "Січеслав у серці" (1994), книга, до речі, цього ж року повністю увійшла до збірки "З любові і муки...", "Сучасники про Д.І.Яворницького" (1995) — що не рік, то й книга. Усі, хто користувався ними, відзначають їх високу вартість. Теми, як правило, мало, а то й зовсім не розроблені, герої книжок — письменники з покоління "розстріляного відродження", діячі культури і мистецтва, імена яких довгий час замовчувались або шельмувались; ретельний добір фактів, невідомих навіть літературознавцям, їх старанна перевірка, відсіювання несуттєвого, очищення від ідеологічних нашарувань — усі ці чинники надають його книгам статусу наукових праць. Разом з тим вони відзначаються високим літературним рівнем: добірна українська мова, використання діалогів та художнього домислу роблять їх легкими для сприймання навіть людьми, далекими від літературознавства і краєзнавства.

Дослідницька й літературна праця Миколи Чабана належно оцінена, у квітні 1996 року його прийнято до Спілки письменників України, нині він є членом правління Дніпропетровської письменницької організації.

У Миколи Петровича практично готова до друку ще одна книга. 1982 року він за власною ініціативою збирав фольклор білорусів села Сурсько-Литовське на Дніпропетровщині. Близько ста зразків обрядових пісень склали солідний томик. Інтерес цей не випадковий. Мама письменника — білоруска, не раз він бував у Бєларусі, друкується в білоруській періодиці, підтримує зв`язки з колегами — журналістами та науковцями.

Багато часу, енергії, сил вклав Микола Петрович і в підготовку до друку чужих книг. Разом з Анатолієм Пронченком упорядкував збірку "Кобза", книгу розстріляного фашистами криворізького поета Михайла Пронченка. Підготував до друку наукову працю учня і сподвижника Д.Яворницького Павла Козаря "Лоцмани Дніпрових порогів" та збірку літературно-критичних матеріалів Петра Єфремова "Молитва Богу невідомому". Він також співавтор книг "Палящий ветер Афганистана", "Голод 1933 року в Україні", "33-й: голод". Остання книга, до речі, одержала високу оцінку — її упорядники В.Маняк та Л.Коваленко стали лауреатами Державної премії України імені Тараса Шевченка.

Дослідницька праця не припиняється ні на мить, де б не був письменник — краєзнавець, всюди він збирає матеріали, працює в бібліотеках, архівах близького і далекого зарубіжжя, листується чи не з усім світом. Має кореспондентів в Англії, Канаді, США, Польщі, Словаччині, Австралії, Німеччині... Має вже й чималий власний архів, добре укомплектовану бібліотеку. Матеріалів про вчених Петра Єфремова та Василя Біднова вистачило б на солідні монографії, наукову спадщину останнього він ретельно упорядковує, готує до видання.

Микола Чабан не лише дослідник, він активно популяризує результати своєї праці, намагається долучити до невідомих сторінок нашої історії, літератури, культури якомога більше співвітчизників. Охоче йде в молодіжні аудиторії, виступає у вищих та середніх навчальних закладах, школах, бібліотеках. Якось була свідком, коли в одному з технікумів Дніпропетровська Микола Петрович розповідав про Дмитра Яворницького. Галасливі непосидючі хлопчаки-підлітки поступово затихали і прислухались до спокійної неголосної мови письменника.

Не раз він брав участь у передачах обласного радіо з циклу "На полі слова". Розповідав про творчість Михайла Пронченка, Галі Мазуренко, підготував передачу про Яра Славутича.

Завзятий краєзнавець, він часто виступає на засіданнях краєзнавчого клубу "Ріднокрай", вже став "штатним лектором", як сам жартує. Завжди готовий поділитись з іншими власними знаннями, захоплено розповідає про Івана Трубу, Павла Козаря, Надію Негель-Семенець, Олексія Девлада, Галю Мазуренко, Марію Сокіл. Як правило, приносить книги, копії документів, фотографії тощо, доповнює ними розповідь.

Бере участь і в наукових форумах. 1994 року у Свиднику (Словаччина) на конференції, присвяченій проблемам дослідження культури українців Словаччини, виступив з доповіддю "В.Січинський — дослідник українського деревориту 16-17 століть". 1996 року брав участь у конференції фонду "Білоруська ініціатива", наприкінці 1997 року Микола Чабан доповідав про вченого Петра Єфремова у Львові на конференції "Українська періодика: історія та сучасність".

І вся ця гігантська наукова і популяризаторська праця ведеться паралельно з щоденною журналістською роботою — біганина за новинами, зустрічі, інтерв`ю, підготовка матеріалів у номер, редагування чужих дописів — Микола Чабан працює нині редактором з питань культури в обласній газеті "Зоря". Крім того, друкується у багатьох місцевих, республіканських та закордоних періодичних виданнях.

У кого тільки він не брав інтерв`ю: Софії Ротару, Марії Бієшу, Георгія Жженова, Анатолія Солов`яненка, Барбари Брильської. Можна перелічувати і перелічувати. Та найцікавіше, на мій погляд, інтерв`ю він взяв у... Лесі Українки. Так, так, я не обмовилась. Ще 1986 року у "Прапорі юності" до 8-го Березня з`явився незвичайний матеріал "Півгодини з Лесею Українкою", який дехто сприйняв як таке собі дивацтво. Молодий журналіст провів уявне інтерв`ю, підготував цікаві запитання: про кохання, дружбу, про стосунки між чоловіком і жінкою, про поетичну творчість, а відповіді — справжні, роздуми з листів поетеси до рідних і друзів. Якщо маєш розумну голову, чуле серце і розвинену фантазію, хіба так важко поспілкуватись з людиною заочно, через її духовний спадок?

І ще штрих до портрету. Науковець часто ділиться знайденими матеріалами з іншими, дарує бібліотекам книги — свої і чужі, завжди готовий допомогти, порадити, підказати.

Всі свої сили, енергію, талант віддає він справі відродження української духовності, по крихті збирає і повертає нашій культурі багатства, які розгубила вона за десятиліття тоталітаризму.

Микола Чабан — вірний син України, щирий патріот і свою синівську любов до рідної землі доводить працею. Неполегливо, вперто, щоденно.

Микола Чабан

Любов Біднова (портрет на тлі епохи)

Навесні 1917-го, одразу після Лютневої революції в Катеринославі став виходити тижневик "Вістник Катеринославської Просвіти". Клопоти по його виданню і розповсюдженню взяла на себе відома місцева діячка "Просвіти", педагог і журналіст Любов Євгенівна Біднова, яка ще виступала в періодиці під псевдонімом Л.Жигмайло. Згодом репресована в справі "Спілки визволення України" /1930/, вона безслідно зникне, немов і не було її. Та чи може зникнути пам`ять про цю подвижницю?..

Народилася Любов Євгенівна в Одесі 1882 року. В одному з листів до В.Антоновича Василь Біднов написав, що вона уроджена Шемплинська. Зі своїм майбутнім чоловіком істориком Василем Бідновим вона познайомилася або в Одесі, де він навчався в духовній семінарії, або в Києві, де він вчився в духовній академії. Побралися вони в Києві, де він жив до 1902 року. Потім чоловіка направляють викладати до Астрахані, але вже наступного року йому пощастило дістати посаду вчителя Катеринославської семінарії і звідтоді Біднови живуть в Катеринославі. 1904 року у них народжується первісток — син Арсен, пізніше — Леонід.

Як відомо, внаслідок революції 1905 року на Україні з`явилася змога видавати часописи українською мовою. 24 лютого 1906 року в Катеринославі побачило світ перше число політичного, економічного і літературного часопису "Добра порада". Вік тижневика виявився недовгим — після четвертого номера цензура закрила його. А завдання у часопису було шляхетне — його стали видавати "з думкою стати на обороні інтересів цілого українського народу, котрий переважно, бодай не сказати — виключно, складається з самих селян-хліборобів..." У другому числі "Доброї поради" /17 березня 1906 р./ знаходимо статтю Л.Жигмайло /Любові Біднової/ "Кріпацтво в творах Т.Г.Шевченка".

Треба сказати, що шевченківська тематика постійно наснажувала дослідницю, з-під пера якої вийшла ціла низка досліджень Кобзаревої спадщини. Назвемо деякі з-поміж них: "Отношение потомства к памяти Шевченка" / "Исторический вестник", 1911, №11 /, "Діти в поезії Шевченка" /"Живе слово", видання катеринославського товариства "Просвіта", 1918, №1/, "Зрадники в поезії Шевченка" / "Український пролєтар", 1920 /. У цих статтях Любов Біднова виступає популяризатором Кобзаревої творчості, показує її актуальність, звертає увагу на недосліджені її аспекти.

Любов Жигмайло-Біднова не лише допомагала чоловікові у громадській роботі, але й вела у ній перед, зазначають Світлана та Василь Ульяновські у додатках до видання "Українська культура" /1993/. Вона активно листувалася з відомими діячами національного руху Андрієм Ніковським, Сергієм Єфремовим, Марією Грінченковою, була дописувачем газети "Рада" /статті про українську школу, оповідання "Про душу", "Безсилля" тощо/. В одному з листів до Ніковського письменниця ділилася давно обміркованою ідеєю написати "про національний надрив у творах Франка, Лесі Українки та єврейського поета Бялика", про "моральне братоубійство однією нацією другої". Л.Жигмайло постійно працювала над удосконаленням своєї майстерності. Вона хотіла добитися, "щоб думки мої, оліцетворені в живому образі, нагадували птицю, що гарно летить при світлі сонця, а не муху, заплутану в павутинню слів, та ще часом безкрилу та безголову, як я це бачу в деяких з своїх творів!.."

У родині Біднових Любов Жигмайло була своєрідним каталізатором національної ідеї і в цьому плані активно впливала на чоловіка. Українство Василя Біднова, роблять висновок с. та В.Ульяновські, значною мірою зміцнювалося і розвивалося саме завдяки цьому.

1910-1913 років у Січеславі виходить ще один український часопис, неофіційний орган "Просвіти" під назвою "Дніпрові хвилі". Його фактичним редактором був Дмитро Дорошенко. Тут активно друкується Любов Жигмайло /Біднова/. Ось лише деякі її публікації 1913 року — вона пише про Івана Франка і літературну діяльність Лесі Українки, про комедію с.Васильченка "Недоросток" і про "Народні оповідання" катеринославської письменниці Тетяни Сулими, про дешеві книжки для дітей і друкує оповідання "Погана мати". Восени 1913 року Д.Дорошенко виїхав до Києва, і подружжя Біднових пообіцяло йому довести видання "Дніпрових хвиль" до кінця року, що було й зроблено, а далі вже видання довелося припинити.

У цей час деякі твори Л.Жигмайло виходять окремими виданнями — "Погана мати" /Катеринослав, 1913/, дослідження "Мих.Коцюбинський. Спроба характеристики" /Катеринослав, 1915/. Вона друкується в московському часописі "Украинская жизнь" — тут з`являються її розвідки "Лебединая песня Л.Украинки" /1913/ та "Национальные мотивы в произведениях Билыка и Франка" /1916/. Ці її розвідки включив до бібліографії в своїй "Історії українського письменства" Сергій Єфремов.

До речі, з Єфремовими Біднови були в дружніх, приятельских взаєминах. У мене зберігається листівка, послана в серпні 1913 року з Катеринослава Чикаленкам у Кононівку. На листівці — власноручні підписи Любові і Василя Біднових, Сергія Єфремова. І тут же — великими дитячими літерами: "Арсеній Беднов, гимназист 1-го класса". Син Арсен, розумний, розвинений хлопчик, був надією батьків.

У червні 1914-го велика група киян вирішила здійснити подорож порогами Дніпра. У групі були брати Єфремови, Ганна Чикаленко з чоловіком та інші. Ось як згадувала згодом Біднових Ганна Келлер-Чикаленко:

"На пристані в Катеринославі зустрів нас В.О.Біднов, і повів до своєї господи... Дружина його прийняла нас гостинно й привітно, а два хлопчики, Арсен і Леонід, скоро з нами заприязнились, особливо старший, Арсен. Йому було тоді років 10. Дуже здібний, не по літам розумний хлопець, справжній "вундеркінд", бо тоді ж таки, наслухавшись розмов старших, він сів у кутку з шматком паперу й олівцем і вираховував... "скільки передплатників газета "Рада" мусіла б мати, щоб окупити свої видатки!" Справді, не в кожній свідомій українській родині діти так "старували", як Арсен, і ламали голови над такими проблемами".

Належачи до катеринославської "Просвіти", Любов Біднова попри утиски, яких зазнає товариство від властей, провадить українську національно-культурну справу. На початку першої світової війни просвітяни заснували у передмісті Катеринослава-Мандриківці їдальню. У ній гурток українського жіноцтва на чолі з Л.Бідновою годував родини тих українців, що мусили піти до війська. З літа 1915 року та ж "Просвіта" організувала "Галицький комітет" — він ставив своїм завданням допомагати тим галицьким українцям, яких російський уряд евакуював на Катеринославщину. Місцеві просвітяни, в тому числі й подружжя Біднових, робили це для того, щоб через допустимі з боку російського уряду форми благодійності ширити в масах українського населення національну свідомість.

Проте така діяльність українського громадянства видавалася місцевій губерніальній адміністрації підозрілою. Вона стежить за членами "Просвіти", згадував В.Біднов, а наприкінці листопада 1915 року заарештовує кількох людей за приналежність до соціал-демократичної партії. Саме товариство "Просвіта" з її благодійними установами ліквідується. Тоді українці вступають членами до російського товариства "Научного общества", організують при ньому окрему "комісію для вивчення місцевого краю". На чолі комісії стала Любов Біднова. Українці щотижня влаштовують засідання, на яких читалися реферати з історії, географії та етнографії Катеринославщини, провадилися національні співи та інша освітня робота. Помешкання для цих засідань охоче давала в своїй комерційній дівочій школі росіянка с.І.Степанова, що потім, від 1917 р. виступає як завзята противниця українського руху /була потім замордована махновцями/. Голова комісії для вивчення місцевого краю Л.Біднова вживала всіх заходів, щоб збільшити кількість членів комісії й зробити її засідання цікавими для громадянства, яке всіма способами підтримувало цю комісію.

Лютнева революція в Росії скинула ненависне царське ярмо, у Січеславі знов відродилася "Просвіта", інші національні товариства. У вирі нового життя опинилося подружжя Біднових. Василь Біднов редагує українську частину земської газети "Народная жизнь" /згодом — "Народне життя"/, під його редакцією вийшла 1918 року просвітянська газета "Живе слово".

Тим часом Любов Біднова зайнялася виданням "Вістника Катеринославської Просвіти". Це безпартійне видання з`являлося щотижня, коштувало 10 копійок. Редакція знаходилася при книгарні "Слово" — в будинку Мізка на вул.Поліцейській /нині — вул.Шевченка, будинок, де колись знаходився філфак університету/. Про тодішні клопоти Любові Біднової свідчить її лист до місцевого поета Трохима Романченка /1880-1930/, датований травнем 1917 року:

"Вельмишановний Трохим Миколайович!

Дуже просю Вас не відмовте допомогти мені в справі експедиції "Вістника Просвіти". Для цього нам треба якнайшвидше побачитись з Вами і як-небудь налагодить цю справу, а то аж соромно: передплатники закидають нас листами з докорами, що не одержують газети, заплативши гроші.

Люди, які взялися вести експедицію, нічого не робили, а врешті і зовсім зреклись, — не думаючи очевидно, що це ж підриває в кінець всяку повагу до нас, як до громадської організації.

Якщо тільки Вам здоров`я дозволяє, то допоможіть нам вийти з цього поганого становища.

                                                                                                                З щирим привітанням

                                                                                                                                   Л.Біднова.

P.S. Якщо Ви самі не зможете взятись за цю працю, то, може, знаєте когось, хто б зміг це зробити. За експедицію кожного числа ухвалено платить 5 р. Всіх передплатників 275 чи 300. Отож виходить, що хто візьметься, то заробить хоч дрібничку, працюючи або в суботу ввечері, або в неділю.

                                                                                                                                  7/V [19] 17.

/Відділ рукописів Інституту літератури Національної Академії наук України, ф.46, од.зб.608/.

У вересні 1917-го в Катеринославі відкривається Перша українська гімназія. Любов Біднову обирають головою батьківської ради гімназії. Як і губернський комісар народної освіти Іван Труба, вона бореться за дерусифікацію народної освіти на Придніпров`ї. Зокрема, їх непокоїть доля відкритого 1918 року в Катеринославі університету. Справа в тому, що він відкрився як російський учбовий заклад. Відома реакція тодішнього президента Академії наук Володимира Вернадського на клопотання Івана Труби /див.запис у щоденнику Вернадського, датований 5 липня 1918 р./. А Любов Біднова на свої звертання до гетьманської адміністрації у справі українського університету в Катеринославі отримала з столиці такого листа:

"Серпень 1918 р.

№212                                           Пані Бідновій, Голові Батьківської Ради

                                                       Першої Катеринославської Гімназії.

                                                       Катеринослав, І Українська гімназія

У відповідь на телеграму Департамент Вищої Школи має честь повідомити, що Катеринославський Російський університет є цілком приватна інституція, яка не одержує жодної допомоги з Державної Скарбниці. Заснування нових українських університетів при скрутному становищі Державної Скарбниці та без допомоги самого громадянства є цілком неможливо. Каменець-Подільський Український університет засновано лише завдяки такій допомозі. На державні кошти утримуватиметься Київський Український Університет /б.Народний/...

                                      Директор департаменту, проф. /підпис/

                                                                   Діловод /підпис/

/ЦДАВО України, ф.2201, оп.2, спр.370, арк.11/

Восени 1918 року Василя Біднова запрошують викладати у нововідкритому Кам`янець-Подільському українському університеті. 6 жовтня В.Біднов разом з сином Арсеном виїхав на місце своєї нової служби. Чи могла думати Любов Біднова, що, прощаючись з рідними людьми того жовтневого дня, бачиться з ними востаннє?.. У тому була трагедія родини, роз`єднаної державними кордонами.

Проте не переривався листовний зв`язок, наскільки це було можливим в умовах громадянської війни і повоєнної розрухи. Опинившись в еміграції, Василь Біднов був одним з ініціаторів видання у вересні 1921 року у таборі Олександрів у Польщі неперіодичного журналу "Релігійно-науковий вістник". Один з редакторів журналу Петро Білон у своїх спогадах називає Біднова серед найактивніших авторів. Тому недивина було зустріти вже в другому числі журналу за 1922 рік замітку "Церковні справи на Україні. Витяги з листів з Катеринослава". Автор листів — жінка, але не підписана. В редакційній примітці зазначалося: "Автор цієї замітки особисто знаний редакції. Не подаємо його назвиска з деяких причин". Вважаю, що автором листів з Катеринослава була Любов Біднова, а Василь Біднов не наважувався зазначити її прізвище, бо боявся за долю дружини. "Релігійно-науковий вістник" — нині важко доступне видання/ мені довелося розшукати його у Варшаві/, а зміст листа досить цікавий. Тому варто навести його тут:

"...Ти питаєш мене про наші церковні справи. З матеріального боку дуже сумні і непевні, зате почуття вірних скрізь розвиваються і кріпшають. Я ніколи не бачила такого настрою, впрост екстазу, як мають на службі Божій наші парафіяне. Скрізь велике усердя до храму Божого. Люди поділилися: одні зпідлились і зматеріалізувалися до крайнього, нема у них нічого святого, сама погоня за "золотим тельцем", відсутність всякої моралі й підстав. На щастя таких дуже мало, і всі вони на верхах. Зате иньши, і таких багато, стали як святі. Страждання і горе облагородило й піднесло їх душевно. У багатьох в масі вже нема щонайменшого мінімума, потрібного для піддержання життя, і такі вже не спосібні на жадну акцію й боротьбу. Голод чим дальше, тим страшніше дає себе відчувати!

Єпархією править по-старому єпископ А Г А П І Т. Він визнає себе за українця, але ще не править служби Божої на українській мові, як і більшість парафій в губернії. Цими днями / в кінці січня 1922 / в єпархіальній раді одержано запитання про українізацію церков. Запитання це надіслав з Київа преосвященний Михайло — Екзарх України. /На жаль, наш кореспондент не подає про нього ближчих інформацій — Ред./. В місті ще ніхто не править служби Божої на українській мові, але на селах є такі пан-отці, що потрохи переходять самочинно на народню мову і читають Євангелію та вимовляють з народнім наголосом Святе письмо. По містах і містечках, де нарід досить зрусифікований, навіть свідомі пан-отці не рішаються без наказу вводити новину, але це прийде скоро. Біда в тім, що нема перекладів навіть Євангелії, щоби можна було давати для читання парафіянам.

Балакають, що вдовим священикам і навіть архієреям дозволено буде женитися, але це навряд чи стріне загальне співчуття. Правда, вплив часу зробив своє діло, і навіть у єп.Агапита єсть якась "дамочка", котрій спершу треба цілувати ручку як іти до преосвященого, та й іньші священики за його прикладом тримають себе досить вільно відносно общинних сестриць, але все це данина часу і довго не триматиметься. Парафіяне тепер ставлять дуже високі вимоги для своїх пан-отців не лише моральні, але й наукові, тобто освітні. Ті, кого люди люблять, мають справді великий вплив і колись зіграють велику ролю.

Майже кожна церква має свою парафіяльну раду, котра турбується за виглядом храма і удержанням священника. Влада примушена, не дивлячись на всякі розкази про викорінення "релігійних забобонів в масах", коритися волі населення, величезна більшість котрого готова боронити свою церкву до останнього. При общині існують комітети  на всякі потреби і між иньшим для похорону, помочи дітям, хворим і голодаючим. Обкладають себе добровільними датками, грошима і в натурі. Загалом поміж віруючими царює здебільшого надзвичайно хороша, братерська атмосфера довір`я і самопомочи. Потрохи церква нахиляється до первісної, апостольської організації.

Цікаво тобі, певно, буде довідатися, що Бог зна якими шляхами, але доходять до наших парафіян чутки про рух за кордоном на користь порозуміння поміж всіма християнськими віруваннями перед спільним ворогом... Тому нема тут такої ворожнечи між українцями і москалями на церковнім грунті. Питання автономії української православної церкви вже не дискутується, вже приняте як невідкличне і натуральне.

В Павлограді урядує єпископ Євлампій, старого віку людина, котра одначе не користається великою повагою у населення.

Чекаємо всі змін і то скоро; та ніхто не хоче пальцем рухати, до того зневірилися й прибиті горем та голоданням. Коли б хто прийшов з чужих..." / "Релігійно-науковий вістник", 1922, ч.2. с.25-26/.

Ось такий лист, який передає атмосферу в Січеславі в голодних 1921-1922 роках, передусім у сфері церковного життя.

Та це листування не минає безслідно для Любові Євгенівни.

З щоденника академіка Сергія Єфремова, який влітку 1928 року побував у Катеринославі:

"4 червня. Вчора поїхали гуртом на Ігрень. Останній раз був я тут, як ще конав Микола. Знов вражіння чогось розбитого, занедбаного, оджилого.

Це враження ще побільшилось, коли, вернувшись з Ігрені, зайшов сьогодні до Біднової. Розповіла вона мені сумну повість, як її арештовано і держано в тюрмі за листування з чоловіком-емігрантом. Родинні і дружні яв`язки мусять порватися в угоду "державним (!) інтересам". Яким, кому потрібним? Дарма писати... І знов півживий труп — мати Біднової, що, захлинаючись до сліз, прохала сповістити якось Біднова про їхнє бідування. (Сергій Єфремов теж листувався з Василем Бідновим — М.Ч.). Щоб заспокоїти стару, обіцяв, — але що я можу зробити? Кругом усе колишні люде, непотрібні страждання, над якими справляє божевільний танок сучасне нахабство. Доки ж вже цьому бути?" (Сергій Єфремов. Щоденники. 1923-1929. Київ, "Рада", 1997. с.643).

До речі, цей щоденниковий запас певною мірою пояснює, чому Любов Євгенівна не змогла виїхати разом з чоловіком: у неї на руках була старенька мати...

У 20-х роках Любов Біднова працює вчителькою 20-ї трудової школи у Дніпропетровську. Та доля готувала їй черговий удар — у липні 1928 року вона дізнається про несподівану смерть у Празі її сина Арсена. Учорашній студент інженер Арсен Біднов щойно закінчив вищі студії у чеській столиці. Гарячого літнього дня він пішов на пляж, скочив у воду, і — вже не виринув...

А Любов Біднову заарештують 10 вересня 1929 року в числі багатьох інших представників місцевої національної інтелігенції. Заарештований у ті ж дні в Дніпропетровську письменник Василь Чапленко потім згадуватиме:

"У камері ГПУ я побачив багатьох моїх товаришів і знайомих, а від них довідався, що вночі заарештовано всіх "українців" /тобто українську інтелігенцію/, в тому числі й Петра Олександровича / професора Єфремова — М.Ч./. Справді, це було так, і пізніше я переконався, що справді не оминули нікого, забравши і старих, і молодих — педагогів, лікарів, інженерів, студентів..."

По війні в Канаді Василь Чапленко видасть про пережите повість "Люди в тенетах", з якої хотілося б навести такий уривок:

"Завели до слідчого. За столом сидів невеличкий, з синцями під очима "чекіст"...

З інших кімнат було чутно допити. І от раптом — несамовитий жіночий крик:

— Я скажу-скажу...     

Кутько / головний персонаж — М.Ч./ пізнав голос жінки українського професора Б., що емігрував за кордон.

— "Так і її взято", — подумав, нервово стенувшись. — Це ж зовсім стара жінка...

Слідчий пильно подивився йому в вічі, перевіряючи водночас, як на нього це подіє. А потім подав аркуш паперу і звелів тихим, спокійним голосом написати свій життєпис, приділивши найбільше уваги своїй роботі в контрреволюційній націоналістичній організації..."

На момент арешту 1929 року Любов Біднова не була ще старою жінкою — якихось 47 років, але удари долі, звісно, наклали свій відбиток на неї. Її фото з слідчої справи можна побачити в листопадовому номері "Вітчизни" за 1989 рік /с.175/.

Суд у справі "Спілки визволення України" відбувався в Києві в березні-квітні 1930 року. На лаву підсудних потрапило й три представники "Дніпропетровської філії" "СВУ" — професор Петро Єфремов, вчитель Микола Білий і вона, вчителька Любов Біднова.

"Білого, так само, як і Біднову, до лав "СВУ" завербував 1927 року Петро Єфремов", — писала в офіційному звіті з процесу дніпропетровська газета "Зоря" 3 квітня 1930 року. А ось що читаємо там же про допит Біднової:

"Після Єфремова суд перейшов до допиту підсудної Біднової, дніпропетровської вчительки.

Біднова повинна була розповсюджувати серед вчительства ідеї "СВУ", але через арешт не встигла нічого зробити.

Прокурор тов.Бистрюков запитує, як вона розцінює свою минулу діяльність.

Біднова заявляє:

- Як контрреволюційну, як злочин.

Біднова заявляє, що взагалі за весь час її перебування в "СВУ" вона тільки один раз, може, розмовляла з Петром Єфремовим і жодної роботи там не провадила".

Любов Біднова була засуджена згідно зі статтею 54-ІІ та 54-2 КК УРСР до трьох років позбавлення волі /умовно/.

Навіть після такого "м`якого" вироку влаштуватися Л.Бідновій на працю за фахом, думаю, було неможливо. Вона бідувала, хоч про її подальшу долю і долю сина Леоніда нам нічого невідомо. Щоправда, у варшавських архівах нам пощастило виявити один документ, який лише опосередковано стосується Любові Біднової.

1935 року помер у Варшаві професор Василь Біднов. У зв`язку з цим керівник відділення православної теології Варшавського університету /де викладав В.Біднов/, митрополит Діонисій у квітні 1935 року звертався у департамент вірувань і народної освіти з таким листом:

"1-го квітня б.р. помер надзвичайний професор відділення православної теології Варшавського університету магістр теології сл.п. Василь Біднов, залишивши за кордоном дружину.

Сл.п. Василь Біднов не залишив жодних заощаджень, тому всі витрати, пов`язані з похованням, покрив з власних фондів виконавець заповіту сл.п. В.Біднова звичайний професор відділення православної теології Олександр Лотоцький, який також, в міру можливості, має заопікуватися матеріальним становищем вдови.

Доповідаючи про вищесказане, і з огляду на те, що матеріальний стан вдови є дуже тяжким, звертаюся до Міністерства з ласкавим проханням асигнувати на руки проф.Олександра Лотоцького одноразову допомогу в сумі 1000 злотих на покриття витрат на поховання, а також для подання допомоги вдові сл.п. проф. В.Біднова.

                                                                        Митрополит Діонисій,

                                                                              керівник відділення

                                                                          православної теології.

Чи дійшла до Любові Біднової ця допомога, — невідомо.

Таким чином, 1935 роком обриваються навіть такі куці відомості про Любов Біднову. Як склалася її доля — невідомо. Року і місця її смерті не знаємо. Реабілітовано її 1989 року.

21-22 листопада 1997 р.

Вибрана бібліографія публікацій Миколи Чабана

До даного бібліографічного покажчика увійшли публікації, що стосуються питань культури, мистецтва, літературознавства, історичного та літературного краєзнавства. Матеріали на інші теми упорядники до уваги не брали.

Покажчик складається з двох розділів: публікації М.Чабана та публікації про його книги і творчість. На початку покажчика відображено книги автора, книги, підготовлені ним до друку та збірники, в яких містяться його статті. Далі — матеріали з періодичних видань.

До другого розділу увійшли відгуки та рецензії на окремі книги та публікації про автора і його творчість.

Усі матеріали розміщені у прямій хронологічній послідовності.

Покажчик доповнює список періодичних видань із зазначенням місця видання та номерами позицій надрукованих у них матеріалів.

Упорядники сподіваються, що даний покажчик стане в пригоді не лише тим, хто цікавиться діяльністю М.Чабана, але й усім, хто не байдужий до історії, культурної та мистецької спадщини України і її малої частки — Придніпров`я.

Публікації Миколи Чабана

1.       Вічний хрест на грудях землі: Худож.документ.нариси. — Дніпропетровськ:УКВ ІМА — прес, 1993. — 103 с.

2.       Січеслав у серці: Кн.пам`яті. — Дніпропетровськ: Дніпро, 1994. — 96 с.

3.       Сучасники про Д.І.Яворницького: Спогади / В.Гіляровський, О.Пчілка, Є.Єнджеєвич та інші. — Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1995. — 204 с.

* * *

4.       Єфремов П. Молитва Богу невідомому: Літератур.-крит.статті / Упоряд. та вступ. — Дніпропетровськ, 1993. — 68 с.

5.       Пронченко М. Кобза. Вибрані твори. / Упоряд. і вступ Співупоряд. А.Пронченко. — Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1995. — 160 с.

6.       Козар П. Лоцмани Дніпрових порогів. Іст.нарис / Упоряд. і вступ. — Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. — 96 с.

* * *

7.       Етнограф і краєзнавець Володимир Білий // Вчений-подвижник. Життєвий шлях та літературна спадщина відомого на Придніпров`ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа Д.І.Яворницького (матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 135-річчю з дня народження вченого) 26-27 жовтня 1990 року. Дніпропетровськ, 1991. — с.57-59.

8.       Свідчення селян Дніпропетровщини, записані журналістом Миколою Чабаном // 33-й: голод: Народна книга — меморіал / Упоряд.: Л.Коваленко, В.Маняк. — К.: Рад.письменник, 1991. — с.204-207.

9.       Шаталов Сергей Аркадьевич. Шинькович Владимир Владимирович // Палящий ветер Афганистана: Книга о воинах-интернационалистах Днепропетровщины, погибших в афганской войне / Сост. Г.С.Бурейко. — Днепропетровск: Сич, 1991. — с.392-393, 402-403.

10.   Голос вцілілих після голодомору: [Вступ] // Голод 1933 року в Україні: свідчення про винищування Москвою українського селянства / Упоряд. Семенко Ю.С. — Вид. 2-е, доп. — Дніпропетровськ — Мюнхен, 1993. — с.3-5.

11.   Дослідник прози Д.І.Яворницького. Штрихи до портрета професора Петра Єфремова // Проблеми історіографії запорізького козацтва. Матеріали наук.читань Д.І.Яворницького. Зб.ст. — Запоріжжя, 1993. — с.76-85.

12.   Невідомі листи Бориса Антоненка-Давидовича // Український історик. — Нью-Йорк — Торонто — Київ — Львів — Мюнхен, 1993. — с.116-119.

13.   Похований у Варшаві // Церковний календар на 1994 рік. — Сянок (Польща): Вид. Перемисько — Новосанчів.єпархії, 1993. — с.230-237.

14.   Свідчення селян Дніпропетровщини, записані журналістом: [Про голод 1933 року] // Голод 1933 року в Україні: Свідчення про винищування українського селянства / Упоряд. Семенко Ю.С. — Вид.2-е, доп. — Дніпропетровськ — Мюнхен, 1993. — с.199-204.

15.   Доба спалила й пропекла. Нариси з історії літературного Придніпров`я. 1917-1934 // З любові і муки... / Ф.Білецький, М.Нечай, І.Шаповал та ін. — Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994. — с.71-165.

16.   Роман Василя Чапленка "Чорноморці" (з історії створення) // Кубань литературная: новые доклады и сообщения: Материалы научно-теоретической конференции. — Краснодар, 1994. — с.29-33, Також: // Під знаком Кліо. На пошану Олени Апанович. Зб.ст. — Дніпропетровськ: МП "Промінь", 1995. — с.160-164.

17.   Сторінки біографії професора Петра Єфремова // Вестник Днепропетровского университета: История и философия науки и техники. Вып.1. — Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1994. — с.92-102.

18.   Будій приспаних сердець: [А.Кащенко] // Український історичний календар 96. Наук.-популяр.та літератур. альманах Іст.т-ва Нестора-літописця. — Київ, 1995. — с.93-94.

19.   Катеринославська "Просвіта" // Український історичний календар 96: Наук.-популяр. та літератур. альманах Іст.т-ва Нестора-літописця. — Київ, 1995. — с.186-187.

20.   Передеміграційна діяльність Василя Чапленка // Народознавчі аспекти фольклору, мови та літератури Придніпров`я: Зб.наук.праць. — Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1995. — с.129-144.

21.   Сторінками "Доброї поради" // Український історичний календар 96: Наук.-популяр. та літератур.альманах іст.т-ва Нестора-літописця. — Київ, 1995. — с.49-50.

22.   В Україну ідіть, діти...: [Про Ю.Семенка] // Семенко Ю. Тички. Т.2. — Львів: Червона калина, 1996. — с.185-188.

23.   Василь Біднов у спогадах сучасників // Січеславщина: Краєзнав.альманах. Вип.1. — Дніпропетровськ, 1996. — с.37-43.

24.   Голос вцілілих після голодомору / Передрук передмови до кн. Ю.Семенка "Голод 1933 року в Україні..." // Семенко Ю. Тички. Т.2. — Львів: Червона калина, 1996. — с.252-256.

25.   Пам`ять повертає до минулого // Семенко Ю. Тички. Т.2. — Львів: Червона калина, 1996. — с.182-185.

26.   Тички людської пам`яті: [Про Ю.Семенка] // Семенко Ю. Тички. Т.2. — Львів: Червона калина, 1996. — с.179-182.

27.   Як козаки полонили королів: [Про кн. Ю.Семенка "Шахи в Україні"] // Семенко Ю. Тички. Т.2. — Львів: Червона калина, 1996. — с.116-118.

28.   Єфремов Петро Олександрович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед.словника. Вип.4. — Львів, 1997. — с.87-90.

29.   Кравець Сидір Тимофійович // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопед.словника. Вип.4. — Львів, 1997. — с.124-126.

30.   Основні напрями наукової діяльності фольклориста й етнографа Володимира Білого // Фольклор і говори Наддніпрянщини: Зб.наук.праць. — Дніпропетровськ: ДДУ, 1997. — с.90-99.

31.   Професор Петро Єфремов // Українська періодика: історія та сучасність: Доповіді та повідомлення четвертої Всеукр.наук.практ.конф. 19-20 груд. 1997. — Львів, 1997. — с.255-257.

32.   Наукова діяльність Яра Славутича // Січеславський збірник: До 80-річчя Яра Славутича / Упоряд.М.Миколаєнко. — Дніпропетровськ: Січ, 1998. — с.151-184.

* * *

1977-1980

33.   Зустріч з визначним мовознавцем: [М.Жовтобрюхом] / Співавт. А.Савицька // За передову науку. — 1977. — 4 квіт.

34.   Польською мовою: [Видано кн. І.Франка "Про польську літературу"] // Літератур.Україна. — 1979. — 25 трав.

35.   Один з двадцяти шести... До 100-річчя з дня народження П.А.Джапарідзе // Новомосков.правда. — 1980. — 18 січ.

36.   Гори в місті: [У Дніпропетровську відкрито вист., присвяч.Закарпаттю] // Наше слово. — 1980. — 12 жовт.

37.   Початки українського кіно: [Катеринослав.кінооператор Д.Сахненко] // Наше слово. — 1980. — 19 жовт.

38.   Рекубрацький А.Пелюстки квітів дружби: Інтерв`ю з поетом // Дзержинець. — 1980. — 13 груд.

39.   Літератори Придніпров`я: [С.Бурлаков, О.Завгородній, Ф.Минка] // Наша культура. — 1980. — №10. — с.4-6.

40.   Сторінки з літопису дружби: [Листи Єжи Єнджеєвича] // Наша культура. — 1980. — №12. — с.4-6.

1981

41. Чари степової краси: [Петриків.розпис] // Наше слово. — 1981. — 11 січ.

42.   Творчество молодых: Темпераментной речью движений // Комсомол.знамя. — 1981. — 15 янв.

43.   В народному стилі: [Будинок В.Хрінникова в Катеринославі] // Наше слово. — 1981. — 19 квіт.

44.   Кохановський мовою Шевченка: [Кн.пол.поета 17 ст. видано в укр.перекладі] // Наша культура. — 1981. — №4. — квіт. — с.13-15.

45.   Альбом Архипенка в Угорщині: [Укр.худож. О.Архипенко, жив у Нью-Йорку] // Наша культура. — 1981. — №6. — черв. — с.15.

46.   Лец і Україна: [Творчість пол.поета: Підбірка його віршів] / Пер.з пол. // Наша культура. — 1981. — №6. — черв. — с.2-3.; Також: Бористен. — 1996. — №8. — серп. — с.20-21.

47.   Бортнянський у Болгарії // Наше слово. — 1981. — 12 лип.

1982

48. Прысвячаецца Запарожжу: [Поет.зб. "Дружби слово заповітне] // Літаратура і мастацтва. — 1982. — №12. — 26 сакавік.

49.   Цей "виміряний ілюзорний світ...": [Вийшла друком кн. Є.Гуцала з численними друкар.помилками] // Літ.Україна. — 1982. — 13 трав.

50.   Дитинство приходить у сни: [Творчість самодіял.дніпропетр.худож. В.М.Лободи] // Зоря. — 1982. — 10 серп.

51.   Пазы¢ныя сябро¢ства: [Передача укр.радіо з циклу "Рампа дружби"] // Літаратура і мастацтва. — 1982. — №34. — 27 жніyня.

52.   На ¢змежках цвіла і выстаяла: [Білоруси с.Сурсько-Литовське на Дніпропетровщині] // Дняпроyская праyда. — 1982. — 23 кастрыч., 2, 11 лістап.; Скороч.варіант // Голас Радзімы. — 1982. — 11 лістап.

53.   Історія однієї фотографії: [Письменник Г.Добржинський у Дніпродзержинську] // Дзержинець. — 1982. — 21 груд.

1983

54. До глибин творчості: [Нарис про балетмейстера А.Бедичева] // Дзержинець. — 1983. — 12 берез.

55.   Из когорты бойцов: [Писатель Г.В.Добржинский] // Литератур.Россия. — 1983. — 4 нояб.

56.   Зустрічай друзів, музей!: [Відкрито музей Дніпропетр.укр.муз.-драм.театру ім.Т.Шевченка] // Прапор юності. — 1983. — 17 листоп.

57.   Експонати розкажуть: [У Дніпропетровську створюється літератур.музей] // Прапор юності. — 1983. — 8 груд.

1984

58. А началось все так...: [Олесь Гончар на Приднепровье] // Днепр вечерний. — 1984. — 11 февр.

59. Як вогонь на скелі: [25 фронтових листів зберегла наречена чорномор.моряка, старшини М.Хинчука] // Молодь України. — 1984. — 23 лют.

60.   "Зросте, розвинеться, розквітне...": [150 років Дніпропетр.обл.наук.б-ці] // Прапор юності. — 1984. — 25 лют.

61.   Есперантисти Кам`янського // Дзержинець. — 1984. — 8 квіт.

62.   Из путешествий в прошлое: [Краевед В.Кунцер] // Днепров.правда. — 1984. — 5 мая.

63.   Кіно наших бабусь // Дзержинець. — 1984. — 12 трав.; Також: Знамя Дзержинки. — 1993. — 19 авг.

64.   Пристрасть благородної людини: [Остап Вишня] // Прапор юності. — 1984. — 9 серп.

65.   Альма-матер кількох поколінь: [Історія будинку ДДУ по вул.Шевченка] // Прапор юності. — 1984. — 14 серп.

1985

66. Листи до земляків: [Худож. В.Овчинников] // Дзержинець. — 1985. — 3 січ.

67.   Розкрилля поетичного слова: [Усенківські читання на Дніпропетровщині] // Прапор юності. — 1985. — 31 січ.

68.   Канівський вечір: [Спогад про композитора А.Кос-Анатольського] // Дзержинець. — 1985. — 9 лют.

69.   Вони виступали у Кам`янському: [В.Касторський, О.Каміонський, М.Ерденко] // Дзержинець. — 1985. — 2, 16 берез.

70.   Дослідник слова Кобзаря: [80 років мовознавцю проф. В.С.Ващенку] // Прапор юності. — 1985. — 16 берез.

71.   Віхи творчого шляху: [Дніпропетр.театр ім. Т.Шевченка] // Укр.театр. — 1985. — №4. — с.7.

72.   "Танго? Заборонити!": [З історії м.Кам`янського] // Дзержинець. — 1985. — 5 трав.

73.   На вістрі часу: [Вистава "Батьківські збори" з гастрол репертуару Ростов.театру юного глядача] // Прапор юності. — 1985. — 16 трав.

74.   З природою наодинці: [Самодіял.худож. В.М.Лобода] // Прапор юності. — 1985. — 22 черв.

75.   ...É срібні хвилі серенад: [З історії м.Кам`янськoго] // Дзержинець. — 1985. — 30 черв.

76.   "Євгеній Онєгін" на кам`янській сцені // Дзержинець. — 1985. — 15 верес.

77.   Балет у Кам`янському // Дзержинець. — 1985. — 3 листоп.

78.   W kijowskiej oficynie. Po Mickiewiczu — Slowacki: [Кн. с.Радишевського про Ю.Словацького вийшла друком у Київ.вид-ві] // Zycie Warszawy. — 1985. — 12 grud (груд).

1986

79. Усенко Т. "Для людей, для всіх нас...": Інтерв`ю з племінницею поета П.Усенка // Прапор юності. — 1986. — 25 січ.

80.   Був у Кам`янському театр... // Дзержинець. — 1986. — 15 лют.

81.   Півгодини з Лесею Українкою: [Уявне інтерв`ю за матеріалами листів поетеси] // Прапор юності. — 1986. — 8 берез.

82.   Самодіяльний живописець В.М.Лобода // Нар.творчість та етнографія. — 1986. — №3. — с.73.

83.   Талісман Романа Балаяна: [Зустріч з укр.кінорежисером] // Прапор юності. — 1986. — 29 квіт.

84.   Їхня і моя війна: [Роздуми над фотографією з сімейн.архіву] // Прапор юності. — 1986. — 7 трав.

85.   Усенко Т. "Співець комсомольської юності": / Інтерв`ю з племінницею поета П.Усенка // Ленін.зміна. — 1986. — 7 черв.

86.   Свято, яке завжди з тобою: З таллінського щоденника: [Укр.-естон.літератур.зв`язки] // Прапор юності. — 1986. — 5 серп.

87.   Як відкривали яхт-клуб: [З історії м.Кам`янського] // Дзержинець. — 1986. — 6 верес.; Також: Знамя Дзержинки. — 1993. — 15 июля.

88.   Театр і оновлення: [Круглий стіл з проблем театру відбувся у Дніпропетровську] // Прапор юності. — 1986. — 25 жовт.

89.   Початок пожежної служби: [У м.Кам`янському] // Дзержинець. — 1986. — 23 листоп.

90.   Автор "Прометея": [О.Сокол] // Зоря. — 1986. — 20 груд.

1987

91. Як загинув батько генерала Шепетова? // Дзержинець. — 1987. — 18 січ.

92.   Сонце сигналить...: [Вистава "Дума про Чорнобиль" у постановці випускників Дніпропетр.театр.уч-ща] // Прапор юності. — 1987. — 14 лют.

93.   Мова миру і дружби: [Есперанто на Придніпров`ї] // Прапор юності. — 1987. — 11 квіт.

94.   Змагання з французької боротьби: [Спорт у Кам`янському початку ХХ ст.] // Дзержинець. — 1987. — 18, 19 квіт.

95.   Дорогою, яка веде до храму: [У Брянській церкві м.Дніпропетровська відкрито орган.зал] // Прапор юності. — 1987. — 1 трав.

96.    Два репортажі з 1917-го: [З історії м.Кам`янського] // Дзержинець. — 1987. — 11, 12 лип.

97.    Як проходили змагання яхт: [З історії спорту у Кам`янському] // Дзержинець. — 1987. — 19 лип.

98.    Интервью с племянником Льва Толстого: [Авиатором Кузьминским] // Днепр вечерний. — 1987. — 25 июля.

99.    Фонд культури: потрібні подвижники // Прапор юності. — 1987. — 13 серп.

100.Відгомін славної перемоги. Святкування 100-річчя Бородинської битви в Кам`янському // Дзержинець. — 1987. — 16, 22 серп.

101.Вернуть селу его название!: [С.Майорка Днепропетр.р-на] // Днепров.правда. — 1987. — 8 сент.

102.Лікують кам`яних баб // Культура і життя. — 1987. — 13 верес.

103.Когорта папанінців // Прапор юності. — 1987. — 29 верес.

104.Скверна: [Нарис про спробу пограбування Дніпропетр.іст.музею] // Прапор юності. — 1987. — 13 жовт.

105.З народженням, есперанто-клуб!: [У БК "Шинник" м.Дніпропетровська] // Прапор юності. — 1987. — 17 жовт.

106.З`єднала мова дружби: [Клуб есперантистів з`явився у Дніпропетровську ] // Дзержинець. — 1987. — 18 жовт.

107.Клуб есперанто: [У Дніпропетровську] // Зоря. — 1987. — 20 жовт.

108.Уроки минулого: [Кн. Кинжалова і Каменського "Як ми перебудовувалися", вид. 1928 р.] // Прапор юності. — 1987. — 24 жовт.

109.Телефон у Кам`янському: перші кроки // Дзержинець. — 1987. — 7 листоп.

110.Квиток у… в`язницю: [Спроба пограбування Дніпропетр.іст.музею] // Культура і життя. — 1987. — 22 листоп.

111.Людино, пошануй свій рід!: [В.Максимович дослідив свій рід з XVII ст.] // Прапор юності. — 1987. — 26 листоп.

112.На естраді початку століття: [З історії м.Кам`янського] // Дзержинець. — 1987. — 29 листоп.

113.Плохій с. СРСР — США: година співпраці настала: Інтерв`ю з істориком // Прапор юності. — 1987. — 19 груд.

114.Картинки старого Кам`янського // Дзержинець. — 1987. — 20 груд.

1988

115.Від чого відмовляємося: [Купюри в творах Ю.Смолича] // Культура і життя. — 1988. — 10 січ.

116.Попередник Рентгена: [Вчений І.Пулюй] / Співавт.В.Земляний // Прапор юності. — 1988. — 14 січ.; Також: Знання та праця. — 1988. — №7. — с.16.

117.Яворницький Д. Запоріжжя в пам`ятках старовини і переказах народу: [Уривок] / Пер. з рос. і підгот. до друку // Прапор юності. — 1988. — 6 лют.; 16, 21, 23, 28 черв.; 21, 26, 28 лип.; 2, 4 серп.; 27, 29 верес.; 10, 15, 22 листоп.; 22, 24, 27 груд.; 1989. — 16, 21, 23 лют.; 18, 20 квіт.; 23, 27, 30 трав.; 4, 6 лип.; 29 серп.; 7, 12 верес.; 26, 31 жовт.; 12, 14, 19 груд.; 1990. — 15 берез.

118.Знатоки перешли на хозрасчет: [Днепропетр.команда КВН] // Комсомол.правда. — 1988. — 3 марта.

119.Городской словарь 1912 года // Днепр вечерний. — 1988. — 14 марта

120.Чотирнадцять років зачинений для відвідувачів меморіальний будинок-музей академіка Д.І.Яворницького у Дніпропетровську / Без підпису // Прапор юності. — 1988. — 17 берез.

121."Дешевий клуб" і… дорога культура: [Робота Будинку культури у с.Зайцеве Синельник.р-ну] // Прапор юності, — 1988. — 19 берез.

122.Шафоренко К. Двадцять років тому це було неможливо: Інтерв`ю з актором Костянтином Шафоренком // Прапор юності. — 1988. — 5 квіт.

123.Про козаків, інопланетян і таке інше: [Респ.кінофестиваль у Дніпропетровську] // Прапор юності. — 1988. — 7 квіт.

124.Павличко Д. "Вірте у свою значну місію на землі": Інтерв`ю // Прапор юності. — 1988. — 9 квіт.

125.Кінокульт: [Сталін в кіно] // Прапор юності. — 1988. — 7 трав.

126."А своєї дастьбі?..": [Доля укр.класів у дніпропетр.СШ №9] / Співавт. с.Довгаль // Прапор юності. — 1988. — 2 черв.

127."Березина" в Екатеринославе: [Выст. 1900 г.] // Днепр вечерний. — 1988. — 8 июня.

128.На пам`ятник Яворницькому: [Збір коштів] // Прапор юності. — 1988. — 9 черв.

129.Один із двадцяти шести: [Комісар Я.Зевін] // Зоря. — 1988. — 25 черв.

130.Пам`ятні зустрічі: [Виступи укр.письменників в 1928 р. у Дніпропетровську] // Зоря. — 1988. — 13 лип.

131.Десниця великого майстра: [Сто років тому оновлено Троїцький собор у Новомосковську] // Зоря. — 1988. — 17 лип.

132.Загадка дніпровського бурштину: [За записами Д.Яворницького] // Наше слово. — 1988. — 17 лип.

133.Таємниця дніпровського бурштину: [За записами Д.Яворницького] // Зоря. — 1988. — 23 лип.

134."Молода кузня": [Відновлено літ. випуск газ. "Прапор юності"] // Журналіст України. — 1988. — №7.

135."…А, може, в Катеринославі будеш друкувати?": [Зв`язки Лесі Українки з Катеринославом] // Прапор юності. — 1988. — 11 серп.

136.Повертаючись до надрукованого. Оновлюється садиба Яворницького // Прапор юності. — 1988. — 30 серп.

137.Я вдячний вчителям: [60 років газ."Дзержинець"] // Дзержинець. — 1988. — 18 верес.

138.Старонка беларускага адраджэння: [Білоруси на Катеринославщині поч. ХХ ст.] // Ніва. — 1988. — 25 верас.

139.Мороз-Стрілець Т. З криниці пам`яті: Розмова з дружиною письменника Г.Косинки // Молода кузня. — 1988. — верес.; Також: Наше слово. — 1988. — №42.

140."Я честь віддам титану Прометею": [Скульптор О.Сокіл] // Україна. — 1988. — №9. — с.22.

141.Хто?: Нотатки з установчої конференції Дніпропетровського товариства шанувальників української мови / Співавт. с.Довгаль // Прапор юності. — 1988. — 4 жовт.

142."Судилось жити й згинути мені": [Поет Б.Тенета] / Підгот.до друку оповідання "Місто" та поезій // Прапор юності. — 1988. — 13 жовт.

1989

143.1933-й, або декілька коментарів до сталінських висловлювань: Записи спогадів селян Дніпропетровщини // Прапор юності. — 1989. — 10 січ.

144.Шел 1928 год…: [В Днепропетровске побывали писатели В.Маяковский и Б.Пильняк] / Подгот.публ. // Днепр вечерний. — 1989. — 21 січ.

145.Епік І. Очима брата: Бесіда з братом письменника Г.Епіка // Прапор юності. — 1989. — 23 берез.

146.Екзам ен на звання артиста склав Олександр Вертинський у Катеринославі // Зоря. — 1989. — 25 берез.

147.Пилишенко В. Україна в серці: Інтерв`ю з проф.ун-ту штату Нью-Йорк // Зоря. — 1989. — 24 трав.

148.Крізь сталінські табори смерті: [Спогади Г.Омельченка] // Прапор юності. — 1989. — 10, 13, 15, 20, 22 черв.; Також: Зона. — 1998. — №13. — с.20-45.

149.Орав переліг: [Вступ до публікації уривку з іст.оповідання А.Кащенка "Запорозька слава"] // Зоря. — 1989. — 15 лип.

150.Батько української кооперації: [М.Левитський] // Зоря. — 1989. — 26 серп.

151.Завгородній О. Мости єднання: [Про укр.-естон.літератур.зв`язки] / Бесіда з поетом // Зоря. — 1989. — 10 верес.

152.Винницький І., Винницька І. Ми очима канадців: Інтерв`ю з канад.проф. та його дружиною // Зоря. — 1989. — 20 жовт.

153.Червоними і чорними нитками: [Нар.майстриня вишивки М.Наливайко з  Криворіжжя] // Зоря. — 1989. — 25 листоп.

154.Конотопець Н. Повернення з непам`яті: [Повертаються в укр.літературу твори А.Кащенка]: Інтерв`ю з письменницею // Зоря. — 1989. — 1 груд.

155.Буряк В. Книжки з аукціону: Розмова із ст.наук.співроб.Дніпропетр.іст.музею // Зоря. — 1989. — 9 груд.

156."Коли краса завжди на покуті буде". Про це мріяв репресований професор, брат Сергія Єфремова: [П.Єфремов] // Прапор юності. — 1989. — 28 груд.

1990

157.Продовжується рід Назимових: [Розповідь про проф. Н.К.Мощинську] // Зоря. — 1990. — 30 січ.

158.Титова Н. Скарбниця історії ріднокраю: Інтерв`ю з зав.краєзнав.відділом обл.наук.б-ки // Зоря. — 1990. — 6 лют.

159.Забуттю не підлягає: [Фотовист. "Меморіал", присвяч.жертвам репресій відкрилась в ДIМі] / Під псевдо // Зоря. — 1990. — 20 лют.

160.Шукання добра й правди: [С.Черкасенко] // Зоря. — 1990. — 24 лют.

161.Знати, аби  таке не повторилось: [Голод 1933-го] // Зоря. — 1990. — 27 лют.

162.Сто третій рік: [М.Половна з с.Чаплі пам`ятає В.Підмогильного] // Зоря. — 1990. — 8 берез.

163.Дорогами розхідними: [90 років письменникові В.Чапленку] // Зоря. — 1990. — 17 берез.

164."Повстанці" Валер`яна Підмогильного // Прапор юності. — 1990. — 22 берез.

165.Несли культуру у народ: [До історії катеринослав. "Просвіти"] // Зоря. — 1990. — 31 берез.

166.Петриківка: вибори 1907-го. Чому не пройшли чорносотенці? // Зоря. — 1990. — 3 квіт.

167.Побачення з історією: [Історик О.Пріцак у Дніпропетровську] // Зоря. — 1990. — 7 квіт.

168.За порадою Яворницького: [На Полтавщині побудовано копію Новомоск. Троїцького собору] // Зоря. — 1990. — 14 квіт.; Також: Старожитності. — 1993. — №11-12. — с.12.

169.Пріцак О. "В ізоляції науки немає": Інтерв`ю з істориком, учнем А.Кримського // Прапор юності. — 1990. — 17 квіт.

170.Про що писала "Зірка": [Селян.газ.Катеринослава 1923-1930 рр.] // Зоря. — 1990. — 5 трав.

171.Батько української сцени: До 150-річчя з дня народження М.Кропивницького // Зоря. — 1990. — 10 трав.

172.Один из расстрелянного Возрождения: [В.Пидмогильный] // Днепр вечерний. — 1990. — 29 мая.

173.Яблуня на царському кургані: [З історії сіл Покровське та Капулівка на Нікопольщині] // Зоря. — 1990. — 2 черв.

174.Поема вільного народу: [До 500-річчя козацтва] // Зоря. — 1990. — 1 лип.

175.З повстанського циклу: [Вступ до публікації оповідання В.Підмогильного "Перед наступом"] // Прапор юності. — 1990. — 7 лип.

176."Мене з ним розлучила куля…": [Поет М.Лебідь] // Зоря. — 1989. — 5 серп.; Також розширен.варіант: Культура і життя. — 1990. — 15 лип.

177.Слідами Василя Чапленка // Зоря. — 1990. — 21 лип.

178."Січеслав" і його автор: [Походження назви "Січеслав"] // Прапор юності. — 1990. — 31 лип.

179.Будій приспаних сердець: [Вступ до нарису А.Кащенка "На руїнах Старої Січі"] // Прапор юності. — 1990. — 4 серп.

180.Таємниця гетьманського золота: [П.Полуботка] // Прапор юності. — 1990. — 14 серп.

181.Величенко с. Обрії україністики: Інтерв`ю з науковцем з Торонт.ун-ту // Зоря. — 1990. — 29 серп.

182.Йшли матроси на покоси: ["Вільні матроси" з Нікополя у ХІХ ст.] // Зоря. — 1990. — 11 верес.

183."Чистими пити устами": [Діяч катеринослав. "Просвіти" І.Труба] // Прапор юності. — 1990. — 20 верес.; Також: Початкова школа. — 1990. — №10. — с.69-71.

184.Вистраждане право: [Сторінками катеринослав.тижневика "Добра порада", 1906 р.] // Зоря. — 1990. — 29 верес.

185.Мороз-Стрілець Т. Встануть мученики-браття…: [Розповідь вдови Г.Косинки про батька, діяча УАПЦ М.Мороза, репрес.у 30-ті роки] // Прапор юності. — 1990. — 2 жовт.

186.Пом`янули козацького батька: [З наук.-практ.конф.до 135-річчя з дня народження Д.І.Яворницького] // Зоря. — 1990. — 28 жовт.

187."Революція на Україні": [Видана 1930 р. та перевидана 1990 р. кн. "Революция на Украине по мемуарам белых"] // Зоря. — 1990. — 7 листоп.

188.Рік арешту — 1937-й: [Репрес.етнограф В.Білий] // Прапор юності. — 1990. — 27 листоп.

189.Іващенко Г. Світлі символи слова: Інтерв`ю з автором марки для вид-ва "Січ" // Прапор юності. — 1990. — 6 груд.

190.Винницький І. Україна здатна конкурувати: Інтерв`ю з проф. з Канади // Прапор юності. — 1990. — 18 груд.

1991

191.Письма с Соловков Валериана Пидмогильного // Днепр вечерний. — 1991. — 5 февр.

192.Історія стоїть біля дороги: [Роздуми про збереження іст.пам`яті] // Зоря. — 1991. — 9 лют.

193.За військового стану. Перші кроки катеринослав. "Просвіти" // Борисфен. — 1991. — №2. — лют. — с.12.

194.Остапчук В. В архівах Стамбула: Інтерв`ю з амер.істориком // Спадщина. — 1991. — №2. — с.4.

195.Харків — Париж, 1930. Неопубліковані листи В.Підмогильного до І.Борщака / Підгот.до друку // Спадщина. — 1991. — №2. — с.13.

196.Недоспівана пісня. 24 квітня минає 90 років з дня народження нашого земляка, українського прозаїка Сави Божка // Прапор юності. — 1991. — 20 квіт.

197.Одісея Сави Божка: [До 90-річчя письменника] // Зоря. — 1991. — 24 квіт.

198.Права рука Миколи Скрипника: [Євген Гірчак — жертва сталін.репресій] // Прапор юності. — 1991. — 30 трав.

199."Це місто курйозне, своєрідне". Як виглядав Нікополь сто років тому // Зоря. — 1991. — 13 лип.

200.Бодай те лихо не верталось: [Кн.спогадів Д.Нитченка "Від Зінькова до Мельборна"] // Прапор юності. — 1991. — 23 лип.

201.Підгорний О. "Я охороняв Рудольфа Гесса": [Спогади рад.військовослужбовця] / Підгот.до друку // Зоря. — 1991. — 24 лип.

202.І згорточок старого полотна: [Роздуми про збереження нар.традицій] // Зоря. — 1991. — 17 серп.

203.Знову про Січеслав // Старожитності. — 1991. — №9. — с.4.

204.Редактор. Виповнилося 100 років з дня народження письменника І.Ткачука // Зоря. — 1991. — 2 жовт.

205.Гільйотина України. Злет і падіння Всеволода Балицького // Прапор юності. — 1991. — 24, 29 жовт.; 7 листоп.

206.Звідки назва "Січеслав" // Січеслав. — 1991. — №1. — жовт.; Також: Вісті Борзнянщини. — 1997. — 4 жовт.

207."Весела й сонячна людина": [100 років від дня народження письменника О.Досвітнього] // Зоря. — 1991. — 7 листоп.

208.Слухаймо "Журавлів"!: [Виступи у Дніпропетровську укр.чолов.хору з Польщі] // Прапор юності. — 1991. — 14 листоп.

209.Летять на Придніпров`я "Журавлі": [Укр.хор з Польщі] // Зоря. — 1991. — 15 листоп.

210.Кіно пішло з Мандриківки: [Піонер укр.кіно Д.Сахненко] // Зоря. — 1991. — 16 листоп.

211.Як козаки полонили королів: [Кн. Ю.Семенка "Шахи в Україні"] // Зоря. — 1991. — 12 груд.; Також: Діялоги. — 1992. — №21. — с.30-32.

212.Поневіряння Миколи Стасюка: [Міністр УНР] // Зоря. — 1991. — 21 груд.

213.Варшава стане ближче: [Створено Наддніпрян.осередок укр.-пол.культ.і ділових зв`язків] // Зоря. — 1991. — 26 груд.

1992

214."З подякою згадуватимуть нас". Про Валер`яна Підмогильного і його книжку "Працею та знанням": [Також уривок з кн. О.Горового (В.Підмогильного)] // Початкова школа. — 1992. — №1. — січ. — с.70-71; 71-75.

215.Плохий с. Лики автокефальной: [История автокеф.церкви на Днепропетровщине]: Беседа с проф.ДГУ // Днепров.панорама. — 1992. — 12 февр.

216.Королі і капуста: [Паралелі епох. Роздуми] // Зоря. — 1992. — 15 лют.

217.Плохій с. Kанада стає ближчою: / Інтерв`ю // Дніпропетр.ун-т. — 1992. — 17 лют.

218.Ще один "диверсант" з родини  Єфремових // Вітчизна. — 1992. — №2.-3. — с.195-197.

219.Як дід Мартин до Махна ходив: [Сімейна оповідка] // Зоря. — 1992. — 14 берез.

220."Во время спікуляції": [Легенди про О.Вишню, записані на Дніпропетровщині] / Підгот. // Зоря. — 1992. — 21 берез.

221.Лишились як пам`ять картини: [На смерть худож. В.Лободи] // Прапор юності. — 1992. — 28 берез.

222.Лев Троцький в перекладі Валер`яна Підмогильного / Вступ та підгот.до друку // Борисфен. — 1992. — №3. — с.14-16.

223.Сокіл В. Дні давньої весни / Переднє слово і підгот.публ. // Спадщина. — 1992. — №3.

224.Чапленко В. Пісня про чайку-небогу / Передиє слово і підгот. публ. // Спадщина. — 1992. — №3.

225.Мицик Ю. Повернення до джерел: [У Дніпропетровську відкрилось від-ня Ін-ту укр. археографії АНУ] / Запис // Зоря. — 1992. — 14 квіт.

226.Тички людської пам`яті: [Творчість письменника Ю.Семенка] // Наше місто. — 1992. — 16 квіт.

227.Про що писала "Зоря": [Добірка матеріалів за 1918 — 1930 рр.] / Підгот. // Зоря. — 1992. — 18 квіт.

228.Близька древня культура: [Вист. "Іудаїзм сьгодні" в Дніпропетр.іст.музеї] // Зоря. — 1992. — 25 квіт.

229."Брама спраглого степу": [Відгук на одноімен.кн. Ю.Кириченка] / Під псевд. // Зоря. — 1992. — 30 квіт.

230.Слово про Запорозьку Січ: [Поет зб. Яра Славутича] // Наше місто. — 1992. — 7 трав.

231.…І перші марки України: [Про роботу магазину преси "Іскра" у Дніпропетровську] / Під.псевд. // Зоря. — 1992. — 9 трав.

232."Сполохи козацької звитяги": [Про одноімен.кн. Ю.Мицика, В.Степанкова, І.Стороженка] / Під псевд. // Зоря. — 1992. — 12 трав.

233."Прилетіла ластівочка": [Про одноімен.кн. К.Фролової] / Під псевд. // Зоря. — 1992. — 14 трав.

234."Єсліб розстріляли Вишню…": [Легенди про О.Вишню, записані на Дніпропетровщині] / Підгот. // Зоря. — 1992. — 16 трав.

235.Сколько это стоило восемьдесят лет назад?: [Цены 1912 года] // Свое дело. — 1992. — 29 мая. — 5 июня. — с.4.

236.Мацькив Т. "Радуюсь возрождению Украины": [Интервью с укр.историком, гражданином США] // Днепров.панорама. — 1992. — 3 июня.

237.Вічний хрест на грудях землі: [Роздуми про культурну спадщину] // Зоря. — 1992. — 13 черв.

238.Не был членом КПСС, но кто б ему поверил?: [К 80-летию земляка М.Генкина — спецфотокора при сов.правительстве] // Днепр вечерний. — 1992. — 23 июня.

239."Я все віддаю на вівтар України…": Катеринославські сторінки біографії художника Юхима Михайліва // Зоря. — 1992. — 27 черв.

240.А серце його в степовому селі: [В.Чапленко] // Бористен. — 1992. — №6. — черв. — с.10-12.

241.Солодкий дим Вітчизни: [Життя і творчість Г.Мазуренко] // Наше місто. — 1992. — 7 лип.

242.Гуртом легше й видатися: [У дніпропетр.вид-ві "Січ" вийшла поет.зб. "Гурт"] / Під псевд. // Зоря. — 1992. — 16 лип.

243.Видана через 320 літ: [Перевидано кн. Феодосія Софоновича "Хроніка з літописців стародавніх" XVII ст.] // Зоря. — 1992. — 21 лип.

244.Плач по дешевизне: [Цены 1912 года] // Днепр вечерний. — 1992. — 22 июля.

245.Історія як шлях до волі: [У дніпропетр.іст.музеї відкрито вист. "Історія України в живопису та книзі"] // Зоря. — 1992. — 25 лип.

246."Як тяжко в світі жити для душі…": [Художниця і поетеса Галя Мазуренко] // Вільна думка. — 1992. — №7. — лип. — с.6.

247.На батьківщину повернусь: [Нащадок нім.колоністів побував у Дніпропетровську] // Старожитності. — 1992. — №15. — лис. — с.9.

248."Волинь у Канаді": [Т-во "Волинь" з Вінніпегу] // Старожитності. — 1992. — №16-17. — с.7.

249.Уклін тобі земний, Варшаво!: [Україніст з Варшави А.Середницький] // Наше місто. — 1992. — 14 серп.

250.Зустріч з юністю: [Відвідав Україну письменник з Австралії В.Сокіл] // Зоря. — 1992. — 8 верес.

251."Проблема хліба": [Голод на Катеринославщині 1921-1922 рр. За матеріалами газ."Селян.правда"] // Днепров.панорама. — 1992. — 10 сент.

252.Донька степів і всесвіту: [У Дніпропетровську відбулись читання "О.П.Блаватська і сучасність"] // Зоря. — 1992. — 15 верес.

253."Навчи, вкраїночко, твого страждання!": [Поет Ю.Коломиєць, земляк в Канаді] / Підготовка до публікації віршів // Вільна думка. — 1992. — №9. — верес. — с.12.

254.В мандрівку, яка не має кінця: Нотатки про літературне життя Придніпров`я в 1917-1934 рр. // Борисфен. — 1992. — №9. — верес. — с.18-21.

255.Син волинської землі: [Перший дир.Кам`янської чолов.гімназії Д.Сигаревич] // Думка. — 1992. — 13 жовт.

256.Несла рідну пісню в світи. 18 жовтня минає 90 років з дня народження нашої землячки славетної української співачки Марії Сокіл // Наше місто. — 1992. — 16 жовт.

257.На Україну повернусь через роки, через віки…: [Крістофер Шор-нащадок катеринослав.меннонітів] // Зоря. — 1992. — 17 жовт.

258.Інстиут дослідів Волині та його унікальні видання // Думка. — 1992. — 29 жовт.

259.Театр відкриває сезон: [13-й сезон у Дніпродзерж.муз.-драм.театрі] // Зоря. — 1992. — 5 листоп.

260.Побачення з юністю: [Ю.Чапленко, син письменника В.Чапленка] // Зоря. — 1992. — 7 листоп.

261.Пам'ять повертає до минулого: [Про Ю.Семенка] // Прапор юності. — 1992. — 5-11 груд.; Також: Семенко Ю. Тички. т.3. — Львів; Червона калина, 1998. — с.175-178.

262.З журбою радість обнялась: [М.Сокіл у Дніпропетровську] // Прапор юності. — 1992. — 5 груд.

263.Повернення Марії Сокіл: [Співачка катеринослав.опер.театру поч.ХХ ст.] // Зоря. — 1992. — 5 груд.

264.Таланти твої, Україно: [Перший Всеукр.фестиваль духов. та нац. відродження укр.мистецтва відбувся у Києві] // Зоря. — 1992. — 8 груд.

265.Мария Сокил вновь в Днепропетровске // Днепр вечерний. — 1992. — 9 груд.

266.Нехай світлішають думки: [Роздуми про культ.та патріот.виховання] // Зоря. — 1992. — 19 груд.

267."Бажаю, щоб ви повірили в свою гідність": [О визите в Днепропетровск проф.Винницкого из Канады] // Днепр вечерний. — 1992. — 31 дек.

268.Муза Володимира Біляїва: [Укр.поет у США] / Підгот.віршів // Вільна думка. — 1992. — №10. — груд. — с.12.

269.Академік с.Єфремов і Січеслав // Вільна думка. — 1992. — №11-12. — груд. — с.6.

1993

270.Для удоступнення "там" і "тут": [О.Горбач перевидав кн. О.Огоновського "Історія літератури руської"] // Друг читача. — 1993. — 7 січ.

271.Прориваючись крізь тенета: [Відгук на кн. В.Веретенникова "Вовчий гін"]  // Зоря. — 1993. — 19 січ.

272.Гресов Ю. Нам подобається "Вольво", а шведам — "Гама": Бесіда з дир. Нового нац.муз.театру "Зірки України" // Зоря. — 1993. — 23 січ.

273.Марія Сокіл — Рудницька  в Україні // Вільна Думка. — 1993. — 31 січ.

274."І живем ми в цій неволі все життя своє": [Катеринослав.поет Трохим Романченко] // Борисфен. — 1993. — №1. — січ. — с.6.

275.Доба спалила й пропекла: [М.Могилянський, катеринослав.письменник] // Вільна думка. — 1993. — №1-2. — січ. — лют. — с.10-11.

276.Соловецький в`язень. Сьогодні — день пам`яті Валер`яна Підмогильного // Наше місто. — 1993. — 2 лют.

277.Престижні відзнаки земляка: [Голов.балетмейстера Дніпропетр.театру опери і балету О.Соколова Міжнар.біогр.центром у Кембріджі визнано Людиною року] // Зоря. — 1993. — 6 лют.

278.Бібліотека просить допомоги: [Дніпропетр.обл.наук.б-ка] // Зоря. — 1993. — 11 лют.

279.Поезіє, сонце моє оранжеве!: [Про д-ра філолог.наук, проф.ДДУ К.П.Фролову] // Зоря. 1993. — 23 лют.

280.Через цензурні заборони: [Книговидавнича справа на Катеринославщині кінця ХІХ — початку ХХ ст.] // Зоря. — 1993. — 23 лют.

281."Знаєте, як пильно ставляться в нас до ідеологічної лінії": Листи Валер`яна Підмогильного до Трохима Романченка / Підгот. // Борисфен. — 1993. — №2. — лют. — с.6-7.

282.Ненаситець українського слова: [Про Шевченкіану дніпропетр.колекціонера А.К.Фоменка] // Зоря. — 1993. — 6 берез.

283.Повернення Галі Мазуренко: [У Дніпропетр.іст.музеї відкрилась вист.художниці]  // Зоря. — 1993. — 10 берез.

284.Забуттю не підлягає: [У Дніпропетр.іст.музеї відкрито вист., присвяч.голодомору 1933 року] // Зоря. — 1993. — 13 берез.

285.Альма-матер, дозволь привітати: [ДДУ виповнюється 75 років] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 16 берез. 

286.Свято театрального мистецтва: [Фестиваль "Класика сьогодні" у Дніпродзерж.муз.-драм.театрі] // Зоря. — 1993. — 16 берез.

287.Він любив квіти і сонце: [Вист.худож. Г.Невечері] // Зоря. — 1993. — 23 берез.

288.Роберт Лісовський: ще одне забуте ім`я: [З історії м.Кам`янського] // Думка. — 1993. — 24 берез.

289.Гімалаї людського духу: [Вист.картин М.Реріха у Дніпропетровську] // Зоря. — 1993. — 27 берез.

290.Незнана грань таланту: Валер`ян Підмогильний — дитячий письменник // Борисфен. — 1993. — №3. — берез. — с.8.

291.Обірвана пісня: [90 років від дня народження Б.Тенети] // Вільна думка. — 1993. — №3-4. — берез., квіт. — с.9-10.

292.Космос Олеся Гончара: [Вист., присвяч. письменнику. Розташована в залі Діорами] // Зоря. — 1993. — 6 квіт.

293.Таланчук П. Заохочувати до знань: Інтерв`ю з міністром освіти // Зоря. — 1993. — 8 квіт.

294.Розчистити замулені джерела: [У Дніпропетровську відбувся огляд кобзар.мистецтва] // Зоря. — 1993. — 13 квіт.

295.Білим голубом до серця: [Худож.з Жовтих Вод М.І.Дивнич] // Зоря. — 1993. — 17 квіт.

296.Завжди приходить на виручку: [Історія і сьогодення Укр.Червон.Хреста] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 17 квіт.

297.Вечір пам`яті А.Кащенка: [Відбувся у Дніпропетровську] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 22 квіт.

298.Побувайте на святі "Музи і діти": [Міжнар.конкурс юних талантів на Придніпров`ї] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 22 квіт.

299.Плекаймо юні таланті!: [У Дніпропетровську відбувся І міжнар.конкурс юних талантів "Музи і діти"] // Зоря. — 1993. — 29 квіт.

300.Книжки  слов`янського світу: [День відкритих дверей відбувся у Дніпропетр.іст.музеї] // Зоря. — 1993. — 6 трав.

301.День учорашній і сьогоднішній: [Вийшла друком поет.зб. О.Манделя "Шлях до себе"] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 11 трав.

302.Зоріна Т. Свято, яке завжди з тобою: Інтерв`ю з худож.керівником  Міжнар.благод.прогр. "Музи і діти" // Зоря. — 1993. — 11 трав.

303.Степова пісня Івана Манжури // Зоря. — 1993. — 15 трав.

304.Куди пливуть народні театрі?: [Проблеми нар.театрів обговорили працівники культури області] // Зоря. — 1993. — 25 трав.

305."Бо характерник — наш народ…": [Про поетесу і худож. Галю Мазуренко] // Днепров.панорама. — 1993. — 29 мая.

306.Січеславський меценат: [В.Хрінников] // Бористен. — 1993. — №5. — трав. — с.8-10.

307.Артільний батько: [М.Левитський] // Вільна думка. — 1993. — №5-6. — трав.-черв. — с.4.

308.Невтомний Вировий // Вільна думка. — 1993. — №5-6. — трав. — черв. — с.4; №7. — черв. — с.5.

309.Землячка с Альбиона: [Г.Мазуренко] // Днепр вечерний. — 1993. — 2 июня.

310.Почалась гастрольна пора. Але не для всіх: [Стан театрів області] // Зоря. — 1993. — 15 черв.

311.…І петриківські жар-птиці: [Вист.худож. Т.Гаркавої] // Зоря. — 1993. — 19 черв.

312.Єдиний в Україні: [У Дніпропетровську відкрився укр.-швед. культ.-інформ. центр] // Зоря. — 1993. — 22 черв.

313.Його слава не вмре, не поляже: [У Дніпропетровську вийшла друком кн. М.Грушевського "Про батька козацького Богдана Хмельницького"] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 24 черв.

314.Іскристий народний гумор: [У Дніпропетр.театрі ляльок відбулась прем`єра "Жили та були…" за мотивами укр.нар.казок] // Зоря. — 1993. — 26 черв.

315.Два погляди на Кащенкову романтику. Нинішнього року виповнюється 110 років від часу появи першої української книжки на Придніпров`ї // Наше місто. — 1993. — 29 черв.

316."Думка" спонукає до дискусій: [У Дніпропетровську діє кіноклуб "Думка"] // Зоря. — 1993. — 1 лип.

317.Птах із гніздов`я Курбаса: [Репрес.режисер Януарій Бортник] // Прапор юності. — 1993. — 10-16 лип.

318.В парках не чути пісень: [Стан дніпропетр.парків] // Зоря. — 1993. — 15 лип.

319.Запорожець у… підтяжках: [Укр.аматор.театр у Кам`янському початку ХХ ст.] // Знамя Дзержинки. — 1993. — 15 июля.

320.Чарующая кисть: [Галина Мазепа] // Днепров.панорама. — 1993. — 17 июля.

321.Сторінками "Споживача": [Видавнича діяльність на Катеринославщині Союзу Спожив. т-в] // Зоря. — 1993. — 24 лип.

322.Вшанування пам`яті корифея: [Нар.арт.України А.Хорошун] // Зоря. — 1993. — 27 лип.

323.Експонати, від яких холоне кров: [Вист., присвячена голоду 1933 р. відкрилась у Дніпропетр.іст.музеї ім. Д.Яворницького] // Нові дні. — 1993. — №520-521. — лип. — серп. — с.37.

324.На рідну землю через півстоліття: [П.Козар] // Прапор юності. — 1993. — 28 серп. — 3 верес.

325."Прийде година звершень…" Про поезію Володимира Біляїва // Вільна думка. — 1993. — №9. — серп. — с.7.

326.Пан хорунжий з села Романкового: [У США помер уродженець Дніпропетровщини Федір Бульбенко] // Думка. — 1993. — 7 верес.

327.Довіку наше: [Роздуми про культ.спадщину] // Зоря. — 1993. — 18 верес.

328.Незакінчена сторінка історії (лист в газету): [Ю.Дежур, чл.Морської Генер.Ради УНР] // Флот України. — 1993. — 29 верес.

329.Серед лауреатів — земляки: [В.Луценко та Г.Гарченко стали лауреатами фестиваля конкурсу гумору та сатири у Києві] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 30 верес.

330.Василь Біднов. Сторінки призабутого життя // Вільна думка. — 1993. — №10. — верес. — с.5-6.

331.Дослідник історичного повістярства: [Проф. П.Єфремов] // Старожитності. — 1993. — №9-10. — с.2-4.

332.Заслужена відзнака для земляка: [Яра Славутича нагороджено премією ім. Д.Яворницького] // Прапор юності. — 1993. — 2 жовт.

333."Вистави мали величезний успіх…": Сторінки української історії Севастополя початку ХХ століття. — Крим.світлиця. — 1993. — №40. — 9 жовт.

334.Лауреати премії ім. Д.Яворницького // Зоря. — 1993. — 9 жовт.

335.Перша в Україні: [Лютеран.церква освячена у Дніпропетровську] // Зоря. — 1993. — 14 жовт.

336.У шевченківців прем`єра: [Виставою "Ніч під Івана Купала" М.Старицького відкрито сезон у театрі ім. Т.Шевченка у Дніпропетровську] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 14 жовт.

337.Таланти Солонянщини: [Вийшов бібліогр.посібник про письменників "Таланти твої, Солонянщино"] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 21 жовт.

338.У Києві фурор, а в ріднім місті — тиша: [Про гастролі театру "Крик" у Києві] // Зоря. — 1993. — 21 жовт.

339.Солов`яненко А. Прийшов у мистецтво співати: Інтерв`ю // Зоря. — 1993. — 26 жовт.

340.Петро Єфремов // Слово і час. — 1993. — №10. — жовт. — с.36-43.

341.Створено фонд Тараса Шевченка: [У Дніпропетровську створено від-ня Всеукр.фонду] // Зоря. — 1993. — 11 листоп.

342.В гостину до Яворницького: [Зустрічі в мемор.будинку Д.Яворницького] // Зоря. — 1993. — 18 листоп.

343.З хутора Широкого — в широкий світ: [Вчений П.Козар] // Зоря. — 1993. — 23 листоп.

344.Сто перший рік письменника Палея // Зоря. — 1993. — 27 листоп.

345.Ще не вмерла надія на відродження: Нотатки з обл.семінару зав.відділами культури і керівників нар.колективів // Зоря. — 1993. — 9 груд.

346.Вистояти і допомогти іншим: [Благодійність на Придніпров`ї в минулому та сьогодні] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 14 груд.

347."Створимо казку": [Всеукр.благод.фестиваль театрів для дітей та юнацтва] // Зоря. — 1993. — 16 груд.

348.Учень Нарбута і Бойчука, який проживав у нашому місті: [Нові факти про життя і творчість худож. Р.Лісовського] // Думка. — 1993. — 18 груд.

349.Кенгуру, папуаси та різні пригоди: [Видано дит.кн. Д.Чуба "Стежками пригод" та "Слідами Миклухо-Маклая"] // Зоря. — 1993. — 23 груд.

350.Свято, потрібне всім: [Всеукр.благод.фестиваль театрів для дітей та юнацтва] / Під псевд. // Зоря. — 1993. — 23 груд.

351.Він жив і дихав Україною: [До 100-річчя Р.Лісовського] // Прапор юності. — 1993. — 25 груд.

1994

352.Осінь патріарха: [Письменник І.Шаповал] // Зоря. — 1994. — 11 січ.

353.До таємниць народного співу: [Засл.працівник культури України Б.І.Войтко] // Зоря. — 1994. — 22 січ.

354.Кримські кореспонденти Дмитра Яворницького // Крим.світлиця. — 1994. — 22 січ.

355.Свято бібліотеки: [25 років Дніпропетр.обл.юнац.б-ці] // Джерело. — 1994. — №2. — січ.

356.До Яворницького у… Кривий Ріг // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №1. — січ. — с.4, 13.

357.Повноводний плин "Борисфена": [Одноімен.журн.] // Зоря. — 1994. — 1 лют.

358.Й рятівникам потрібен порятунок: [Стан культури на Дніпропетровщині] // Зоря. — 1994. — 12 лют.

359.Каталог как пролог: [Каталог музейн.коллекции "Епістоляр.спадщина акад. Д.І.Яворницького"] / Под псевд. // Днепр вечерний. — 1994. — 22 февр.

360.Мал золотник, да дорог…: [О "Летописи Екатеринослав.учен.архив ком."] / Под псевд. // Днепр вечерний. — 1994. — 22 февр.

361.До 180-річчя Т.Г.Шевченка: [Ранній вірш Я.Славутича] // Джерело. — 1994. — №4. — лют.

362.Проза Дмитра Чуба // Джерело. — 1994. — №5. — лют.

363.Поділися красою: [Творчість Ф.Панка] // Зоря. — 1994. — 3 берез.

364.Вона поєднала Захід і Схід. Крим у житті й творчості Галі Мазуренко // Крим.світлиця. — 1994. — 12 берез.

365.Ковтуненко В. Сцена потребує оновлення: Бесіда з дир.Дніпропетр.укр. муз.-драм. театру ім. Т.Шевченка // Зоря. — 1994. — 26 берез.

366.Боплан, изданный в Америке // Днепр вечерний. — 1994. — 30 марта.

367.Голгофа науковця: [П.Єфремов] // Борисфен. — 1994. — №3.  —  с.7 -8.

368.Книжки Дм.Чуба в Україні // Вільна думка. — 1994. — 3-10 квіт.

369.Коли минає ейфорія: Зі зборів обл.письмен.орг. // Зоря. — 1994. — 5 квіт.

370.Парад талантів: [80 років виповнилось Дніпропетр.худож.музею] // Зоря. — 1994. — 7 квіт.

371.Півтори тисячі його кореспондентів: [Листування Д.Яворницького] // Зоря. — 1994. — 12 квіт.

372.Ювілей українського винахідника з Криму: [До 100-річчя Ю.Гасенка] // Крим.світлиця. — 1994. — 23 квіт.

373.До таємниць художнього слова: [Вийшла зб. М.Зобенко "Літературні етюди"] // Зоря. — 1994. — 5 трав.

374."Зваба" Сергія Бурлакова: [Вийшла зб.поета] // Зоря. — 1994. — 5 трав.

375."Кур`єр Кривбасу": [На Криворіжжі почав виходити новий журн.] / Під псевд. // Зоря. — 1994. — 5 трав.

376.Ні, не забуть боїв і ран…: Огляд поет.пошти // Зоря. — 1994. — 7 трав.

377.Пісняр Ігор Тищенко // Зоря. — 1994. — 12 трав.

378.Починалося з півсотні картин: [80 років Дніпропетр.худож.музею] // Зоря. — 1994. — 17 трав.

379.Мудрість традицій: [Відродження нар.звичаїв] // Зоря. — 1994. — 21 трав.

380.Дзвени, бандуро, в козацькім краї!: [У Дніпропетровську відкривається Всеукр.фестиваль кобзар.мистецтва] // Зоря. — 1994. — 24 трав.

381.Нелегко письменникам: [60 років Спілці письменників України] / Під псевд. // Зоря. — 1994. — 24 трав.

382.Промовляє історія: [Видано каталог "Пам`ятки писемності в зб.Дніпропетров.іст.музею"] / Під псевд. // Зоря. — 1994. — 24 трав.

383.У  вулиць імена кобзарів: [У Підгородньому вулиці названо іменами І.Бута та О.Коваля] // Зоря. — 1994. — 26 трав.

384.Чим ти славна, "Січеславно"?: [Вшановано лауреатів театр.нагороди Придніпров`я] / Під псевд. // Зоря. — 1994. — 26 трав.

385.Пісенна біографія народу: [Всеукр.фестиваль кобзар.пісні у Дніпропетровську] // Зоря. — 1994. — 31 трав.

386."Кобзу" Михайла Пронченка знайдено! // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №4. — трав. — с.14.

387.Уроки Галини Мазепи // Нар.творчість та етнографія. — 1994. — №5-6. — с.84-86.

388."Чтобы Бог вразумил наших властителей…": [А.Палей] // Днепр вечерний. — 1994. — 3 черв.

389.Ми відкриваємо світ, світ відкриває нас: [У Дніпропетр.худож.музеї відкрито вист. "40 років британської скульптури"] // Зоря. — 1994. — 14 черв.

390.Глиняний півник нагадає: [Всеукр.дит.-юнац.фестиваль традиц.нар.промислів у Дніпропетровську] // Зоря. — 1994. — 21 черв.

391.Яворницький в Америці: [В США вийшла кн. Д.Яворницького "З української старовини" англ.мовою] // Зоря. — 1994. — 21 черв.

392."Та доки ж ми будемо рабами!..": [І.Багряний] // Крим.світлиця. — 1994. — 25 черв.

393.Ігор Білий: "Жив і живу музикою": [Засл.працівник культури України з Синельникового] // Джерело. — 1994. — 29 черв.

394.Оживає мертва пустеля: [Вист. "Світ кактусів" А.Оленської-Петришин у Дніпропетр.худож.музеї] // Зоря. — 1994. — 26 лип.

395.Професор А.Пернал досліджує Боплана // Джерело. — 1994. — 26 лип.

396.Костюк М. Незабутнє: Мої спогади у 50-у річницю штучного голодомору в Україні 1932 та 1933-го років / Підгот. // Борисфен. — 1994. — №7. — с.14-16.

397.В Україну ідіть, діти…: [Ю.Семенко] // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №7. — лип. — с.10-11.

398.Але горить його свіча…: [Фільм "Просто жити", присвяч. І.Сокульському] // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №8. — лип. — с.16-17.

399."Вжитися в слово належить…": [Зб. Я.Славутича "Меч і перо"] // Нові дні. — 1994. — №532-533. — лип. — серп. — с.40.; Також: Укр.думка. — 1995. — 19 січ.

400.Літні клопоти "Веснянки" / Під псевд. // Зоря. — 1994. — 6 серп.

401.Невтомний дослідник лоцманства: [П.Козар] // Наше місто. — 1994. — 23 серп.

402.Доценти й професори одностайні: молодий історик написав грунтовний життєпис видатного послідовника Грушевського і Яворницького: [О.Удод захистив дисертацію "К.Г.Гуслистий — історик України"] // Джерело. — 1994. — №18-19. — серп.

403.Капітальна праця Яра Славутича: [Кн. "Українська література в Канаді. Вибрані дослідження, статті й рецензії] // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №9. — серп. — с.13-14.; Також: Київ. — 1994. — №8-9.

404."Молитва Богу невідомому" // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №9. — серп. — с.2.

405.На відстані серця: [Передмова до віршів М. та А.Пронченків] // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №10-11. — серп. — с.11.

406.Нащадок козацького роду: [Кость Гуслистий] // Зоря. — 1994. — 3 верес.

407.Поки сонце з неба сяє…: [Про вист. "Класик української літератури", присвяч. І.Котляревському] // Зоря. — 1994. — 17 верес.

408."В стражданні та любові": [Відгук на кн. Г.Бідняка] // Зоря. — 1994. — 20 верес.

409.Музей лоцманів. "Монастирський острів". На Олімпійські Ігри до Австралії // Вільна думка. — 1994. — №39. — 25 верес.

410."Ішли старці твої, Вкраїно сонцелика…": [Поет Теодор Матвієнко з Канади] // Монастир. острів. — 1994. — №2. — верес. — с.4.

411."Це була неабияка творча сила…" Листи Бориса Антоненка-Давидовича / Вступ.ст.та підгот.листів // Монастир.острів. — 1994. — №2. — верес. — с.146-155.

412.Успішні пошуки вченого: [Ю.Мицика в архівах Польщі] // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №13. — верес. — с.23-24.

413.Як же знайдено "Кобзу" Михайла Пронченка? // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №14. — верес. — с.3-4.

414.Чи бути садибі академіка Яворницького? Унікальні знахідки вченого: [Ю.Мицика] // Вільна думка. — 1994. — №40. — 2 жовт.

415.Про що писала "Зоря" п`ятдесят років тому: [Добірка матеріалів] / Підгот. // Зоря. — 1994. — 8 жовт.

416.Що у книгарнях? У добру путь, "Кур`єр Кривбасу". Лишилися його книжки: [С.Завгородній] // Вільна думка. — 1994. — №41. — 9 жовт.

417.До нас завітав Мазепа: [У Дніпропетр.театрі ім. Т.Шевченка відбулась прем`єра "Мазепа — гетьман України"] // Зоря. — 1994. — 20 жовт.

418.Підтримка української фльоти. Найдавніше козацьке село (Капулівка). На будівництві метрополітену. Січеславці їздять безплатно та ін. // Вільна думка. — 1994. — №45. — 6 листоп.

419.Матвієнко Т. Мій літопис: [Уривок з поеми] / Передмова до публ. // Крим.світлиця. — 1994. — 12 листоп.

420.Свято театру: [День театру відбувся в Дніпропетр.рос. муз.-драм. театрі] // Зоря. — 1994. — 12 листоп.

421.Акти вандалізму. "Екологія і творчість". Кобзар козацького краю. До шевченкової вершини // Вільна думка. — 1994. — №46. — 13 листоп.

422.Поки молоді, козакуйте, козаки!: [Посвята в козачата у СШ №145 м.Дніпропетровська] // Джерело. — 1994. — 15 листоп.

423.Мицик Ю.Мантія професора чи священницька ряса?: Інтерв`ю з д-ром іст.наук // Зоря. — 1994. — 26 листоп.

424.Як згорталась українізація на Придніпров`ї // Борисфен. — 1994. — №10. — жовт. — с.12-13; Також: Нові дні. — 1994. — №536. — листоп. — с.13-15.

425.Езотерична мова: [Вист. Л.Гацелюк "Езотеричний живопис" у Дніпропетр.худож.музеї] // Зоря. — 1994. — 15 груд.

426.На вівтар рідної України. Мистецький подвиг режисера В.Божка // Січеслав.край. — 1994. — 15 груд.

427.Писав і для дітей: [Письменник О.Кобець-Варавва. Добірка його віршів] // Борисфен. — 1994. — №12. — груд. — с.27.

428.Семенко Ю. Довгі роки  на чужині: З життя Наталії Полонської-Василенко / Вступ.ст.про автора матеріалу // Козацтво. — 1994. — №2. — с.27-30.

1995

429."Нехай квітує Ваше слово": [90 років І.Шаповалу] // Зоря. — 1995. — 11 січ.

430.Тальян В. Кому нам`яти чуб за холодний клуб?: Бесіда з нач.обл.упр.культури // Зоря. — 1995. — 19 січ.

431.Січеслав — це козацька слава / Без підпису // Січеслав.край. — 1995. — 23 січ.

432.Духовність: [Сидір Кравець — видавець укр.книг у США] // Джерело. — 1995. — 25 січ.

433.Школа імені Куліша: ["Спогади" Г.Мазепи] // Джерело. — 1995. — 25 січ.

434.Пронченко М. Академік Дмитро Яворницький / Підгот. // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №24. — січ. — с.30-31.

435.1940-й рік у житті діда і країни // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №24. — січ. — с.3-5.

436.Чеканьов К. Бути пам`ятнику Фросині Карпенко: Бесіда із скульптуром, засл.худож.України // Зоря. — 1995. — 7 лют.

437.Муза любові і гніву. Пам`яті поета-патріота Михайла Пронченка // Січеслав.край. — 1995. — 8 лют.

438.Левенець с. Крокує областю "Вікторія": [Телефестиваль-конкурс нар.творчості на Дніпропетровщині] / Підготовка // Зоря. — 1995. — 11 лют.

439.Ще одне видання — "Січеславський край". 160 років — пора мудрості. Від чого втекли французи? Успіх балету в Ірландії. П`ять років "Журавки" та ін. // Вільна думка. — 1995. — №7. — 12 лют.

440."Коли щось робити, то тільки з душею", — таке кредо хору "Журавка" // Зоря. — 1995. — 21 лют.

441.Его называли криворожским Сосюрой: [Поэт М.Пронченко] // Днепров.панорама. — 1995. — 22 февр.

442.Автографи душі: [Спогади про дир. СШ №9 м.Дніпропетровська В.Бурчака] // Джерело. — 1995. — 25 лют.

443.Василеві Соколу-90: [Письменник-земляк з Австралії] // Бористен. — 1995. — №2. — лют. — С12.

444."Місце зустрічі — Бористен": [Вийшла одноімен.кн. Ф.Сухоноса] // Бористен. — 1995. — №2. — с.21.

445.Сокіл В. Козацьким ходом / Підгот. // Бористен. — 1995. — №2. — лют. с.12-14.

446.Он видел батьку Махно: [Писатель А.Палей] // Днепропетровск. — 1995. — 2 марта.

447.Репресований у 37-му: [Видання творів Т.Шевченка у 30-х рр.] // Січеслав.край. — 1995. — 9 берез.

448.Поруч з козацьким батьком: [М.Костюк, секретар Д.Яворницького] // Наше місто. — 1995. — 22 берез.

449.Костюк М.Те, що пам`ять зберегла / Підгот. // Бористен. — 1995. — №3. — берез. — с.3.

450."У мандрівках — незамінний товариш": [М.Костюк, секретар Д.Яворницького] // Бористен. — 1995. — №3. — берез. — с.3.

451."Одвихріли сніжні бурі: [Творчість М.Пронченка. Добірка віршів поета] / Під псевд. // Бористен. — 1995. — №3. — берез. — с.6-7; Також: Семенко Ю. Тички. Т.3. — Львів: Червона калина, 1998. — с. 84-86.

452.Розстріляний за "замах" на Махна: [Катеринослав.композитор і музикант М.Іванов] // Укр.слово. — 1995. — 13 квіт.

453.Василеві Соколу — 90! // Вільна думка. — 1995. — №16-17. — 16-23 квіт.

454."Поет повинен все до серця прикладати": [Ю.Коломиєць з Чикаго, уродженець Придніпров`я] // Січеслав.край. — 1995. — 18 квіт.

455.Щедрий ужинок ювіляра: [Письменник Ю.Семенко. Добірка з кн."Народне слово"] // Бористен. — 1995. — №4. — квіт. — с.26-27.

456.О, слово, будь мечем моїм: [З історії Криворіз.вид. "Меч"] // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №30. — квіт. — с.11-13.

457.Чапленкова тетралогія "Січеславщина" // Бористен. — 1995. — №5. — трав. — с.10.

458.Чапленко В. Загибіль Перемітька: [Уривок з повісті] / Підгот. // Бористен. — 1995. — №5. — трав. — с.11-12.

459."І де нас не було…": [З літератур.краєзнавства Придніпров`я 1917-1934 рр.] // Джерело. — 1995. — 7-9 черв.

460.Петриківка має великий потенціал, — вважає заслужений майстер народної творчості України Андрій Пікуш, який провів десять місяців у Канаді // Вільна думка. — 1995. — №24. — 11 черв.

461.Перекладач занурюється у глибини: Інтерв`ю з О.Завгороднім // Вільна думка. — 1995. — №24. — 11 черв.,  №25. — 18 черв.

462.Вірний син: [Василь Біднов] // Січеслав.край. — 1995. — №10. — черв.

463.З книги  пам`яті Анатоля Костенка: [Про письменника] // Бористен. — 1995. — №6. — черв. — с.6.

464.Костенко А. В гостях у характерника Січі Запорізької / Підгот. // Бористен. — 1995. — №6. — черв. — с.6-7.

465.Как открывали яхт-клуб: [1913 г. в г.Каменском] // Знамя Дзержинки. — 1995. — 27 июля.

466.Ставав вільним козаком: [Секретар Д.Яворницького М.Костюк] // Січеслав.край. — 1995. — №12. — лип.

467."Серед дніпрових вод не згине характерник…": [Поетеса Галя Мазуренко. Добірка віршiв] // Бористен. — 1995. — №7. — лип. — с.15-16.

468.Повернення Олекси  Кобця // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №33. — лип. — с.15-16.

469.Бієнале "Пан-Україна-95". Пом`янули козацького батька. Петриківці в Запоріжжі. "Під знаком Кліо". "Веселки ріднокраю" та ін. // Вільна думка. — 1995. — №39. — 24 верес.

470.Їх помисли: [Українці Казахстану] // Січеслав.край. — 1995. — №15. — верес.

471.Ще одне ім`я на літературній карті Криворіжжя: [Юрій Тищенко — Сірий] // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №37-38. — верес. — с.23.

472.Розмаїття літературного процесу: [Кн.Яра Славутича "Українська література в Канаді. Вибрані дослідження, статті й рецензії"] // Бористен. — 1995. — №9. — верес. — с.8.

473.Девлад О. В гостях у академіка Яворницького / Підгот. // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №39-40. — жовт. — с.41-42.

474.Козар-Варварів О. Козака несли…: [П.Козар та Д.Яворницький] / Підгот. // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №39-40. — жовт. — с.42.

475.Краснопільський Т. Лекції Катеринославської "Просвіти" / Підгот. // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №39-40. — жовт. — с.45.

476.Ще одне свідчення: [Про вигнання з посади дир. ДІМу Д.Яворницького] // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №39-40. — жовт. — с.46.

477.Америка теж його знає: [До 140-річчя Д.Яворницького] // Зоря. — 1995. — 4 листоп.

478.На вшанування пам`яті історика: [До 140-річчя Д.Яворницького] // Крим.світлиця. — 1995. — 4 листоп.

479.Дихати важко всім…: [Засідання "Зеленої вітальні" в ДДУ] // Зоря. — 10 листоп.

480.Працюй на користь свого народу: [У Дніпропетровську відкрито пам`ятник Д.Яворницькому] // Зоря. — 1995. — 10 листоп.

481.У пісні душа народу: [Зустріч інтелігенції в будинку — музеї Д.І.Яворницького] // Зоря. — 1995. — 11 листоп.

482.У хорі тільки бабусі: [Хор "Першоцвіт" з Павлоград.р-ну Дніпропетровщини] // Зоря. — 1995. — 14 листоп.

483.Залишайся самим собою: [Вист.худож. М.Мілева у Дніпропетр.худож.музеї] // Зоря. — 1995. — 28 листоп.

484.Дві музи Костянтина Чернишова: [Дніпропетр.поет і художник] // Зоря. — 1995. — 2 груд.

485.Січеслав — Кобзареві: [1993 р. відкрито пам`ятник Т.Шевченку у Дніпропетровську] // Крим.світлиця. — 1995. — 2 груд.

486.Вірте: добрі феї є!: [Днiпропетр.театр ляльок] // Зоря. — 1995. — 14 груд.

487.Полку лауреатів прибуло: [Нові лауреати премії ім. Д.Яворницького за 1995 рік] // Зоря. — 1995. — 19 груд.

488."Соколом лечу на Україну": [Марія Сокіл на батьківщині] // Наше місто. — 1995. — 21 груд.

489.На могилі Степана Руданського: [Є.Вировий] // Крим.світлиця. — 1995. — 23 груд.

490.Осениця — свято журавлине: [Жін.вокал.ансамбль "Осениця" з м. Орджонікідзе] // Зоря. — 1995. — 23 груд.

491.Люди дихають важко. На добру справу. Вшанували пам`ять: [Д.Яворницького]. Молодь об`єднується. Не забув свого коріння: [Худож.Сергій Чайка] // Вільна думка. — 1995. — №52. — 24 груд.

492.З хрестом істини: [У Дніпропетровську відкрито пам`ятник Д.Яворницькому] // Січеслав.край. — 1995. — №19. — груд.

493.Костюк М. Те, що зберегла пам`ять: [Про Д.Яворницького] / Підгот. // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №43-44. — груд. — с.51-54.

1996

494.…И даже игральные карты: [Выст.графики Г.Иващенка в ДГУ] / Под псевд. // Днепр вечерний. — 1996. — 13 янв.

495.Наши люди в Голливуде: [Н.Негель-Семенец] // Днепропетровск. — 1996. — 18 янв. — с.2.

496.Достойный правнук прадедов славных: [85 лет днепров.лоцману Г.Омельченку] / Без подп. // Днепров.панорама. — 1996. — 23 янв.

497.Остап Вишня в легенді // Джерело. — 1996. — 24-31 січ.

498.Живопис Кубликів: [Вист.живопис.робіт родини  Кубликів] // Зоря. — 1996. — 27 січ.

499.Всеволод Огородник — один з друзів "Борисфена" // Борисфен. — 1996. — №1. — січ. — с.3.

500.У спогадах сучасників: [До 140-річчя від дня народження Д.Яворницького] // Київ.старовина. — 1996. — №1. — січ. — лют. — с.28-29.

501.Як біс покозачився: [Вист.графіки Г.Іващенка в ДДУ] // Вільна думка. — 1996. — №6. — 11 лют.; Також: Кур'єр Кривбасу. — 1996. — №47-48. — лют. — с.1.

502.Шекспір у степах Ліваобережжя: [Театр-студія "Десятий квартал" у Дніпродзержинську] // Зоря. — 1996. — 15 лют.

503.Премія Леся Курбаса — землякові: [Першим лауреатом став Михайло Мельник] // Зоря. — 1996. — 17 лют.

504.Могутнє дерево життя і осяйна врода калини: [Петриків.худож. Ф.Панко] / Передмова до статті Н.Нікуліної // Вільна думка. — 1996. — №7. — 18 лют.

505.Валер`ян Підмогильний і Шекспір // Борисфен. — 1996. — №2. — лют. — с.18-19.

506.Зашморг на душі: [Згортання українізації в Україні та на Дніпропетровщині у 30-х рр.] // Січеслав.край. — 1996. — №3. — лют.

507."Він обеззброював голубиною лагідністю своєї душі": [В.Біднов] // Вісник. — 1996. — 22, 26 берез.

508.Василь Біднов у спогадах сучасників // Борисфен. 1996. — №3. — берез. — с.6-8.

509.Перший лауреат: [Актор М.Мельник — лауреат премії ім.Леся Курбаса] // Січеслав.край. — 1996. — №6. — берез.

510.У колі всеукраїнських інтересів: Криворіжжя на сторінках першої української щоденної газети "Рада" // Кур`єр Кривбасу. — 1996. — №49-50. — берез. — с.40-41.

511.Весна малює своїм пензлем: [Вист. дит. творчості "З Україною в серці"] // Зоря. — 1996. — 6 квіт.

512.Є у дерева душа: [Графіка Алли Кузнецової] // Зоря. — 1996. — 23 квіт.

513.Вишиває лівою, а малює правою: [Вист.худож. Л.Тафійчук] // Зоря. — 1996. — 27 квіт.

514.Михайлові Мельнику — премія Леся Курбаса / Під псевд. // Борисфен. — 1996. — №4. — квіт. — с.5.

515.Моменти світлого прозріння: [Вист. "Україна православна" у Дніпропетровську] // Зоря. — 1996. — 7 трав.

516.Засвіт встали козаченьки…: [Нова козац. орг. створена на Запоріжжі] // Зоря. — 1996. — 16 трав.

517."Америка у вишиванці": [Кн. Ф.Сухоноса] // Літ.Україна. — 1996. — №20-21. — 23 трав.

518.Картини з музейних запасників: [Вист. "Катеринослав — Дніпропетровськ" у Дніпропетр.худож.музеї] // Зоря. — 1996. — 28 трав.

519.Ювілей землячки: [Про співачку Н.Негель-Семенець] / Під псевд. // Борисфен. — 1996. — №5. — трав. — с.3.

520.Квітка, омита сльозою: [Поет М.Пронченко] // Початк.школа. — 1996. — №5. — трав. — с.53-54.

521.Запорожці листувались не лише з султаном: [Про кн. "Листи Івана Сірка", підгот.Ю.Мицик ]  // Зоря. — 1996. — 1 черв.; Також: Вільна думка. — 1996. — №45. — 6 листоп.

522.Злива призів: [Театр.свято "Січеславна-96"] // Зоря. — 1996. — 5 черв.

523.На уламках культури: [Стан культури в с.Культура П`ятихат.р-ну] // Зоря. — 1996. — 6 черв.

524.Премія Леся Курбаса — землякові. Моменти світлого прозріння. Вишиває лівою, а малює правою. Є в умільців своя газета. "Січеславський край" вистояв та ін. // Вільна думка. — 1996. — №23. — 9 черв.

525.Хто ж виведе зневірених до сонця?: [Молодіж.театр-студія "Віримо!" у Дніпропетровську] // Зоря. — 1996. — 11 черв.

526.У писемності меншає прихильників: [Дні слов`ян. писемності і культури у Дніпропетровську] // Зоря. — 1996. — 13 черв.

527.Заспіваймо пісню веселеньку: [Фольклор. хор "Журавка" з Підгороднього Дніпропетр.обл.] // Зоря. — 1996. — 18 черв.

528.Став традиційним фестиваль: [Всеукр. дит.-юнац. фестиваль традиц.нар.промислів на Дніпропетровщині] // Зоря. — 1996. — 2 лип.

529.Без шухляди віршеві не можна: [Роздуми про поет.майстерність] // Зоря. — 1996. — 9 лип.

530.До турецьких берегів: У Дніпропетровську стартувала традиц.вітрил.регата ім.Івана Сірка // Зоря. — 1996. — 20 лип.

531.Барви театрального свята: "Січеславна-96" завітала до Дніпропетровщини // Борисфен. — 1996. — №7. — лип. — с.6.

532.У музеї лоцманів: [У Дніпропетровську] // Січеслав.край. — 1996. — №13. — лип.

533.Повернувся, щоб загинути в Москві: [Про фільм "Кава з лимоном" ізраїл.кінореж. Л.Горовця] // Зоря. — 1996. — 8 серп.

534.Життя таланту легким не буває: [Майстер-медальєр Євген Грошев з Дніпропетровська] // Зоря. — 1996. — 20 серп.

535.Перший в Україні фільм — наш: [Фільм "Запорозька Січ" створений Данилом Сахненком з Мандриківки] // Зоря. — 1996. — 24 серп.

536.Василь Біднов // Крим.світлиця. — 1996. — 14 верес.

537.Клекіт Франкового слова // Зоря. — 1996. — 14 верес.

538.Фантаст, последний из могикан: [Писатель А.Палей] // Торг.дом. — 1996. — 19 сент.

539.Учень Нарбута і Бойчука: [Худож. Р.Лісовський] // Бористен. — 1996. — №9. — верес. — с.17-19; Також: Крим.світлиця. — 1997. — 16 трав.

540.Звітують спілчани: [Звіт.-вибор.збори письмен.орг. Дніпропетровщини] // Зоря. — 1996. — 5 жовт.

541.Його пісень нап`ємося: [Чханівські читання на Апостолівщині] // Зоря. — 1996. — 15 жовт.

542.Від абстракції до повного абсурду: [Вист.худож. Сергія Хвостенка в Дніпропетр.худож.музеї] // Зоря. — 1996. — 22 жовт.

543."З праці моєї скористають люди…": [Леся Українка і Катеринославщина] // Січеслав.край. — 1996. — №18. — жовт.

544.Чи ж завітають до нас "живі класики": [Відповідь на анкету напередодні ІІ письмен.з`їзду] // Січеслав.край. — 1996. — №19. — 20 жовт.

545.Мона Ліза на шкарпетках: [Роздуми про культ.цінності] // Зоря. — 1996. — 2 листоп.

546.Про автора спогадів / Вступ до публікації спогадів Л.Чикаленка "Подорож на Крим 1920 року" // Крим.світлиця. — 1996. — 2 листоп.

547.Для ділової співпраці. Волають про допомогу. Як перезимувати? Ювілей Михайла Чхана. Спогади в`язня більшовизму. Театри прагнуть вижити. До з`їзду письменників // Вільна думка. — 1996. — №45. — 6 листоп.

548.Його судили в справі "СВУ": [П.Єфремов] // Укр.новини. — 1996. — №47. — 13 листоп., №48. — 27 листоп.

549.Олесь Досвітній // Укр.новини. — 1996. — №48. — 27 листоп.

550.Перлини Приорілля: [Засідання краєзнав.клубу "Ріднокрай" у Дніпропетр.обл.наук.б-ці] // Зоря. — 1996. — 28 листоп.

551.Хай вам козириться!: [Засідання краєзнав.клубу "Ріднокрай" у Дніпропетр.обл.б-ці] // Зоря. — 1996. — 5 груд.

552.Чарівні звуки українського романсу: [Вечір романсу у Дніпропетр. обл. наук. б-ці] // Зоря. — 1996. — 5 груд.

553.Поклик струни в тумані: [Про одноімен.кн. Юрія Кириченка] // Зоря. — 1996. — 28 груд.

554.Чим болить душа: [Кн. Ф.Сухоноса "Три колонки редактора"] // Бористен. — 1996. — №12. — груд. — с.25.

555.Ювілей поетеси і художниці: [Галя Мазуренко. Добірка віршів] // Бористен. — 1996. — №12. — груд. — с.12-13.

1997

556.До ювілею Галі Мазуренко // Укр.слово. — 1997. — 2 січ.

557.Блаженнії за правду гнані. Цими днями поетесі Галі Мазуренко виповнилося 95 років // Крим.світлиця. — 1997. — 4 січ.

558.Єрмолаєва М. І звучить слово письменника: [Зв`язки загальноосвіт. ліцею м.Орджонікідзе з письмен.організацією Дніпропетровщини] / Підготовка матеріалу // Джерело. — 1997. — 4 січ.

559.Пори року митця і… розвідника: [Вист.худож. М.Глущенка у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 4 січ.

560.Нехай добро об`єднує людей: [Церква "Вогонь пробудження" у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 5 січ.

561.З епохою на "ти". 25 грудня Галі Мазуренко виповнилося 95 років // Україна молода. — 1997. — 10 січ.

562.Посиденьки у Яворницького: [Зустрічі інтелігенції Дніпропетровська в мемор.будинку] // Зоря. — 1997. — 18 січ.

563."Блаженнії за правду гнані, що не зневірились ніколи": [К 95-летию Гали Мазуренко] // Днепров.панорама. — 1997. — 22 янв.

564.Вирішувалась доля України: [Про кн. "Джерела з історії нац.-визвол.війни укр. народу сер.XVII ст."] / Під псевд. // Зоря. — 1997. — 23 січ.

565.Не стадіон же, а храм: [Буд-во церкви адвентистів сьомого дня у Севастопол. парку Дніпропетровська] // Зоря. — 1997. — 30 січ.

566.Ювілей поета: [Миколи Щербака] // Бористен. — 1997. — №1. — січ. — с.22.

567.Біднов В. Перші два академічні роки українського державного університету в Кам`янці-Подільському / Підгот. // Кур`єр Кривбасу. — 1997. — №69-70. — січ. — с.64-74.

568.Над спогадами Василя Біднова // Кур`єр Кривбасу. — 1997. — №69-70. — січ. — с.62-63.

569.Весняні квіти бродять буйним соком: [Вист.худож.-петриківця Василя Соколенка] // Зоря. — 1997. — 1 лют.

570."Красу Криму змальовує як зачарований нею поет": [1910 р. Ю.Сірий-Тищенко видав першу укр. кн. про Крим] // Крим.світлиця. — 1997. — 1 лют.

571.Редактор із січових стрільців: [Іван Ткачук] // Укр.новини. — 1997. — №3. — 3 лют.

572.Галі Мазуренко-96: [Помилка редакції: треба — "95"] // Укр.думка. — 1997. — №6. — 6 лют.

573.Імператор залізних строф: [Вечір, присвяч. Є.Маланюку відбувся в "Січеслав.клубі укр.митців"] // Зоря. — 1997. — 11 лют.

574.Кобзон Й. Виняток зробив для Дніпропетровська і Москви: Інтерв`ю // Зоря. — 1997. — 13 лют.

575.Полетіли небом у чужі краї… Сторінки життя оперної співачки Надії Негель-Семенець // Наше місто. — 1997. — 25 лют.

576.Титова Н. Шлях до духовного здичавіння відкрито: Інтерв`ю з дир. Дніпропетр. обл. наук. б-ки // Зоря. — 1997. — 25 лют.

577.Розмай петриківських квітів: [З вист. В.Соколенка] // Вільна думка. — 1997. — №9. — 26 лют.

578.Розкрилля Гончаревого конкурсу: [Підбиття підсумків конкурсу ім. О.Гончара на кращу новелу року в журн. "Бористен"] // Бористен. — 1997. — №2. — лют. — с.5-6.

579."Єкатгубчека": закатовано просвітян: [Катеринослав.просвітянин П.Щукін] // Січеслав.край. — 1997. — №3. — лют.

580.Бієшу М."Зоряна хвороба мені не загрожувала": Інтерв`ю // Зоря. — 1997. — 6 берез.

581.Все починається з любові: [Нар.вокал.ансамбль "Криниця" з Підгороднього] // Зоря. — 1997. — 12 берез.

582.Вийшла в день пам`яті загиблих жертв: [З історії газ. "Зоря"] // Зоря. — 1997. — 15 берез.

583.Дамниця. Випуск 194-й: [Кн. О.Поповича "Партії та розповіді шахіста з Америки" // Крим.світлиця. — 1997. — 15 берез.

584.Дарує весняний настрій: [Вист.художниць Дніпропетровщини] // Зоря. — 1997. — 20 берез.

585.І її незрадлива ласкава усмішка…: [Галі Мазуренко — 95] // Літ.Україна. — 1997. — №11-12. — 20 берез.

586.Як "Звезда" стала "Зорею": [Газ.Дніпропетровщини] // Зоря. — 1997. — 29 берез.

587.Живе землячка у далекому Голлівуді: Сторінки життя оперної співачки Надії Негель-Семенець // Бористен. — 1997. — №3. — берез. — с.7-9.

588.Коли душать нас, шомполами б`ють. Дещо з історії українського повстанського руху на Криворіжжі // Кур`єр Кривбасу. — 1997. — №73-74. — берез. — с.112-120.

589.Газета і комітет: [З історії газ. "Зоря"] // Зоря. — 1997. — 8 квіт.

590.Пам`ятний 1941-й: [З історії газ. "Зоря"] // Зоря. — 1997. — 10 квіт.

591.Хто буде хрещеним батьком культури?: [Проблема меценатства в культурі] // Зоря. — 1997. — 12 квіт.

592.З під крил журавлиних весна виглядає: [Міжнар. вист. комп`ютер. графіки у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 22 квіт.

593.Партії та розповіді шахіста з Америки: [Одноімен. кн. О.Поповича видана 1996 р. у Львові] // Вільна думка. — 1997. — №17-18. — 23-30 квіт.

594.Іще годинник старовинний йде…: [Вист. "Свідки історії" у Дніпропетр.іст.музеї] // Зоря. — 1997. — 29 квіт.; Також: Вільна думка. — 1997. — №28-29. — 9-16 лип.

595.Перший український кінофільм "Запорозька Січ" // Пам`ять століть. — 1997. — №4. — с.146-147.

596.Писар козацького батька: [Помер секретар Д.Яворницького М.Костюк] // Днепров.панорама. — 1997. — 7 мая.

597."Партии и  рассказы шахматиста из Америки": [О кн. О.Поповича "Партії та розповіді шахіста з Америки"; Львів, 1996] // Днепров.панорама. — 1997. — 20 мая.

598.Пісня про матір: [Вечір до Дня матері проведено в Широків. БК] // Зоря. — 1997. — 20 трав.

599.Перший ювілей Михайла: [Засновник і актор монотеатру "Крик" у Дніпропетровську М.Мельник] // Зоря. — 1997. — 27 трав.

600.Не стало писаря козацького батька: [Про секретаря Д.Яворницького М.Костюка] // Бористен. — 1997. — №5. — трав. — с.20;. Також: Січеслав.край. — 1997. — №11-12. — черв.

601.Панас Феденко: Сторінки біографії нашого краянина, пов`язані з Придніпров`ям і зокрема Криворіжжям // Кур`єр Кривбасу. — 1997. — №77-78. — трав. — с.119.-135.

602.У гості з піснею: [Карпів.Палац культури] // Зоря. — 1997. — 5 черв.

603.Син степового краю: О.І.Бочковський // Крим.світлиця. — 1997. — 6 черв.

604.Хмельницький: унікальний талант полководця: [Про кн. І.Стороженка "Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвол.війні укр.народу середини XVII століття"] // Зоря. — 1997. — 12 черв.

605.Три століття української ікони. Зустріч з земляком. Перший ювілей М.Мельника. Щедрий дарунок. Гість міста — Євген Сверстюк // Вільна думка. — 1997. — №25. — 18 черв.

606.Концтабір: [Фашист.концтабір на Ігрені у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 21 черв.

607."Где же ты, моя Сулико?...": [В Днепропетровске создан обл.центр груз.культуры] // Днепр вечерний. — 1997. — 24 черв.

608."Я все віддаю на вівтар України…": [Худож. Ю.Михайлів] // Крим.світлиця. — 1997. — 27 черв.

609.Свідки історії: [Вист. старовин.годинників у Дніпропетр.іст.музеї] // Бористен. — 1997. — №6. — черв. — с.9-10.

610.Симон Петлюра: сторінки героїчного життя: [Кн. А.Середницького "Симон Петлюра" видана 1997 р. у Варшаві] // Вільна думка. — 1997. — №28-29. — 9-16 лип.; Також: Січеслав. край. — 1997. — №23-24. — жовт. — листоп.

611.Знають земляка і в Португалії: [Ім`я дніпропетр.худож. В.Хвороста увійшло до португал. вид. "Екслібрис. Бібліогр.енциклопедія мистецтва сучас.екслібрису"] // Зоря. — 1997. — 12 лип.

612."Судьба перебежчика": [Земляк — фотокор. М.Ганкин] // Днепров.панорама. — 1997. — 16 июля.

613.Ми, поети, кров не проливали: [90 років поетові В.Мисику] // Зоря. — 1997. — 24 лип.

614.Душі тісно без пісні: [Віктор Тараненко, керівник фольклор.хор.колективу "Сусідоньки" з Широкого] // Зоря. — 1997. — 29 лип.

615.Весна надії нашої: [Ісаак Мазепа] // Бористен. — 1997. — №7. — лип. — с.18.

616.Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. Два роки революції на Катеринославщині 1917-1921. II Доба Центральної Ради / Підгот. // Бористен. — 1997. — №7. — с.18-19; №8. — с.11-13; №9. — с.10-13; №11. — с.12-13.

617.Він кохався у рідному слові: [Робота над "Словником укр.мови" Д.Яворницького] // Зоря. — 1997. — 5 серп.

618.Маємо власну книгозбірню діаспори: [Канад.т-во приятелів України передало ДОНБ літературу] // Вільна думка. — 1997. — №32. — 6 серп.; Також: Бористен. — 1997. — №9. — верес. — с.9.

619.Він зачаровував учнів: [Перший дир. кам`ян. чолов. гімназії Дм.Сигаревич, 1868 — 1914 рр.] // Зоря. — 1997. — 7 серп.

620.Владар їхнього життя: [Лоцмани дніпров.порогів] // Зоря. — 1997. — 12 серп.

621.Гине будинок Івана Труби: [Історія будинку у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 16 верес.

622.Сто років першому кінопоказу: [У Катеринославі] // Зоря. — 1997. — 18 верес.

623.Кіна не буде? — неправда, буде: [Робота Ялтин.кіностудії] // Зоря. — 1997. — 20 верес.

624.До України долечу…: [Кн.О.Поповича "Партії та розповіді шахіста з Америки"] // Січеслав.край. — 1997. — №17-18. — верес.

625."Чарівниці" чарували павлоградців: [Нар.ансамбль бандуристів-студентів у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 7 жовт.

626.Порятуймо будинок комісара освіти: [Історія будинку І.Труби у Дніпропетровську] // Джерело. — 1997. — 9 жовт.

627.Яка доля кіно в Україні? // Вільна думка. — 1997. — №42.-43. — 15-22 жовт.; Також: Укр.слово. — 1997. — 23 жовт.

628.Тремтить на сонці гілка золота: [У Дніпропетр.худож.музеї працює вист. "Пори року"] // Зоря. — 1997.  — 16 жовт.

629."Шевченкіану — передано музееві": [Колекція дніпропетров.краєзнавця А.Фоменка] // Зоря. — 1997. — 21 жовт.

630.Свою віру знайшов він у квітах: [Літератур.вечір поета Г.Львова] // Зоря. — 1997. — 25 жовт.

631.Арт-хвиля докотилась і до нас: [Літератур.мист.акція "Арт-хвиля" у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 4 листоп.

632.Трохи пізніше під`їдуть Катерина ІІ, Махно і Сталін: [Вист.воск.фігур у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 13 листоп.

633.Митрополит Діонисій // Крим.світлиця. — 1997. — 21 листоп.

634."Життя, в якому є такі коштовності, покидати жаль…": Про трагічну долю поета-мученика Михайла Пронченка // Крим.світлиця. — 1997. — 28 листоп., 5 груд.

635.З родини письменників: [Про О.Могилянську] / Під псевд. // Бористен. — 1997. — №11. — листоп.

636.Столітній костьол: [Історія костьолу у Дніпродзержинську] // Бористен. — 1997. — №11. — листоп. — с.2-3.

637.Храм-ювіляр: [Сто років Дніпродзерж. костьолу] // Зоря. — 1997. — 4 груд.

638.Чекайте продовження "Роксолани": [Зйомки  в Криму телесеріалу] // Крим.світлиця. — 1997. — 12 груд.

639.Перед роком "великого перелому": [1928 рік за матеріалами Дніпропетр.обл.архіву] // Укр.слово. — 1997. — 18 груд.

640."Десант" кримчан у Дніпропетровську. З виставки воскових фігур у музеї ім. Д.Яворницького // Крим.світлиця. — 1997. — 19 груд.

641.Народжені співдружністю пісні: [Творча співпраця львів.колективу "Галицька ревія" з поетами Дніпропетровщини] / Під псевд. // Зоря. — 1997. — 23 груд.

642.Планета Альфреда Нобеля: [Презентація прогр. "Планета Альфреда Нобеля" у Дніпропетровську] // Зоря. — 1997. — 25 груд.

643.Климкевич Р. Герби міст Запоріжжя / Підгот.публ. // Крим.світлиця. — 1997. — 30 груд.

1998

644.З думою про Україну: [80 років Яру Славутичу] // Крим.світлиця. — 1998. — 9 січ.

645.Чортівня: [Граф.роботи Г.Іващенка] // Зоря. — 1998. — 13 січ.

646.Різдвяна казка на екрані і в житті: [Кіноклуб "Думка" у Дніпропетровську] // Зоря. — 1998. — 15 січ.

647."Сон" закончился кошмаром, а 24 зрителя так и не проснулись: [В 1895 г. в г.Екатеринославе побывала на гастролях труппа П.Саксаганского] // Добрый день. — 1998. — 22 янв.

648.Таким він побачив Крим двісті років тому. Балтазар Гакет і Україна // Крим.світлиця. — 1998. — 23 січ.

649.Хай буде світло у світлиці: [Участь петриків.майстрів в обл.огляді — конкурсі "Укр.світлиця"] // Зоря. — 1998. — 23 січ.

650.Хто Ви, інтелігенте?: [Роздуми над поняттям "інтелігенція"] // Зоря. — 1998. — 27 січ.

651.Планета Альфреда Нобеля. Храм — ювілят на Придніпров`ї. Виповнилось сто років пам`ятці архітектури — дніпродзержинському костьолу // Вільна думка. — 1998. — 28 січ.

652.Прийдуть до тебе три празники в гості…: [Різдвяна традиція укр.вертепу в Криничан.р-ні] // Зоря. — 1998. — 29 січ.; Також: Вільна думка. — 1998. — №14-15. — 6-19 квіт. — с.11.

653."Тебе вітаю, сонце стопромінне": [80 років Яру Славутичу] // Бористен. — 1998. — №1. — січ. — с.2-3.

654.Дом, который построил Х.: [Катеринослав.меценат В.Хренников] // Добрый день. — 1998. — 5 февр. — с.15; 12 февр. — с.15.

655.Мистецтво екзотичного Китаю: [В ДІМі, відкрито вист.декор.-ужитк.мистецтва Китаю] / Під псевд. // Зоря. — 1998. — 5 лют.

656.Світлиця осяває юні лиця: [Б-ки Криничан.р-ну] // Зоря. — 1998. — 7 лют.

657."Успех небывалый. Вертинский победил": Свое восхождение к славе Александр Вертинский начал с Екатеринослава // Добрый день. — 1998. — 12 февр. — с.15.

658.Починали із зразкового поля: [З історії кооперат.руху на Криворіжжі поч.ХХ ст.] / Під псевд. // Зоря. — 1998. — 15 лют.

659.Розстріляна редакція, або Як вони працювали "з журналістами": [Репресії проти співробітників газ."Зоря" у 30 рр.] // Зоря. — 1998. — 17 лют.; Також: Вільна думка. — №14-15. — 6-9 квіт. — с.11.

660.Працьовитість, поєднана з талантом: [У Дніпропетровську відкрилась вист.худож. В.Хвороста] // Зоря. — 1998. — 26 лют.

661.Поезія простої витинанки: [Традиції мистецтва витинанки у Петриківці] // Зоря. — 1998. — 27 лют.

662.Прилетіла "Ластівка" золотою ласкою: [Літератур.мист.альманах "Ластівка" видає пед.уч-ще при ДДУ] / Під псевд. // Зоря. — 1998. — 28 лют.

663.Митрополит УАПЦ Діонисій // Успенська вежа. — 1998. — №2. — лют. с.7.

664.Мости в майбутнє: До 80-річчя визначного славіста Олекси Горбача // Січеслав.край. — 1998. — №3. — лют.

665.Клавдії Фроловій — 75 // Літ.Україна. — 1998. — 5 берез.

666.Була життєлюбом і книголюбом: [Письменниця О.Могилянська] // Чернігів.вісник. — 1998. — 6 берез.

667.За кого ти розпинався, Христе, сине Божий?..: [Про церкву у м.Катеринославі, розписану Ю.Михайловим] // Крим.світлиця. — 1998. — 6 берез.

668.Смолоскипи його поезії: [Про кн."Січеслав.збірник" до 80-річчя Яра Славутича] // Днепров.правда. — 1998. — 11 марта.

669.Живі в пам`яті нащадків: [В ДІМі відбулась презентація кн. І.Стороженка "Битва на Жовтих Водах"] // Зоря. — 1998. — 12 берез.

670."Заповіт" на рушнику: [Про вишивальницю з м. Орджонікідзе Р.Сімак] // Зоря. — 1998. — 16 берез.

671.Пам`яті Олени Могилянської // Просвіта. — 1998. — 7 берез.; Також: Літ.Україна. — 1998. — 19 берез.

672.Як свічечка на вітрі…: [Стан клуб.закладів Криничан.р-ну] // Зоря. — 1998. — 19 берез.

673.Театр "Крик" живе й діє // Зоря. — 1998. — 26 берез.

674.За злагоду і добробут: [Творч.вечір В.Веретенникова] // Добробут і злагода. — 1998. — берез. — с.3.

675.Мистецтво задихається без меценатів // Зоря. — 1998. — 2 квіт.

676.Художник і мемуарист: [О.Грищенко] // Крим.світлиця. — 1998. — 3 квіт.

677.У церкві, розписаній українським Чурльонісом, і досі — спортзал: [Про колишню церкву м.Катеринослава] // Зоря. — 1998. — 7 квіт.

678.Підклеєний баян, вициганений більярд і море ентузіазму…: [Робота БК Світлогірська Кринич.р-ну] // Зоря. — 1998. — 9 квіт.

679.Варшавське видання про головного отамана: [Відгук на кн. А.Середницького "Симон Петлюра", вид. у Варшаві 1997 р.] // Крим.світлиця. — 1998. — 10 квіт.

680.Браво, кубанці: [Концерт кубан.козачого нар. хору у Дніпропетровську] // Зоря. — 1998. — 18 квіт.

681.Присмак рідного сала: [Акція "Передаймо нащадкам наш скарб — рідну мову"] // Зоря. — 1998. — 28 квіт.

682.Слідчий — чекіст: "Протягувала націоналістичні погляди…": [Поетеса і освітянка Олена Шпота] // Січеслав.край. — 1998. — №9. — квіт.

683.Важко дихати собору: [Засідання клубу "Ріднокрай"] / Під.псевд. // Зоря. — 1998. — 5 трав.

684.Коли в опері фінанси співають романси: [Дніпропетр.опер.театр] // Зоря. — 1998. — 7 трав.

685.Абросимова с. Живі відблиски минулого: [Розповідь про фонди ДІМу провід.науковця музею] / Запис. // Зоря. — 1998. — 16 трав.

686.Меншовик з буржуа фотографуватися не став: Як проходили вибори на початку століття // Зоря. — 1998. — 19 трав.

687.Десант відомих акторів: [Учасники фестивалю "Золотий витязь" у Дніпропетровську] // Зоря. — 1998. — 23 трав.

688.Славутич Яр. Ваше місто ще буде процвітати: Інтерв`ю // Наше місто. — 1998. — 30 трав.

689.Нове про автора "Кобзи": [Криворіз.літератори, журналісти 30-х рр.] // Кур`єр Кривбасу. — 1998. — №101. — трав. — с.83-89.

690.Письменник, якого шанували: [Олекса Варавва-Кобець] // Бористен. — 1998. — №5. — 2-а стор.обкладинки.

691.Спасибі, Парнас, що прислав муз до нас: [У Дніпропетровську відкрито музей "Літературне Придніпров`я"] // Зоря. — 1998. — 2 черв.

692."Дорогою дощу" Миколи Павленка. Україна на святій землі. Дорогоцінна пам`ятка народнього мистецтва // Вільна думка. — 1998. — №23. — 8-14 черв.

693.За колір неба України. Олена Шпота: портрет на тлі епохи // Укр.слово. — 1998. — 11 черв.

694.Хай владарює світло на землі: [Про дніпропетр. Театр-студію "Віримо!"] // Зоря. — 1998. — 13 черв.

695.Митець із славного роду: [Вист.емалей худож. О.Бородая у Дніпропетр.худож.музеї] // Зоря. — 1998. — 18 черв.

696.Книжки — морська глибина: [Громадськість Дніпропетровська дарує книги  НГАУ] / Під псевд. // Зоря. — 1998. — 23 черв.

Відгуки та рецензії на книги Миколи Чабана.
Оцінка його діяльності.

Чабан М. Вічний хрест на грудях землі: Худож.документ.нариси. — Дніпропетровськ: УКВ ІМА-прес, 1993. — 103 с.

697.Шаповал І. Внесок на вівтар України // Прапор юності. — 1993. — 27 листоп.

698.Кулик І. На вівтар України // Зоря. — 1993. — 14 груд.

699.Бабич Л. Трудная дорога домой // Днепров.правда. — 1993. — 15 дек.

700.Гамольский Л. Чистыми устами // Днепр вечерний. — 1993. — 24 дек.

701.Олешко Г. "Вічний хрест на грудях землі" // Крим.світлиця. — 1993. — 28 груд.

702.Іващенко Г. Мартиролог українського Ренесансу // Джерело. — 1993. — №1. — груд.

703.Сущенко Ю. "Вічний хрест на грудях землі" // Дніпров.зоря. — 1994. — 11 січ.

704.Дебют коллеги: Книжные новинки // Знамя Дзержинки. — 1994. — 15 янв.

705.Беляєв В. "Вічний хрест на грудях землі" // Дзержинець. — 1994. — 8 лют.

706.Дмитренко І. Імен забутих відблиски яскраві // Наше місто. — 1994. — 8 лют.

707.Іващенко Г. Повернення із мороку забуття // Борисфен. — 1994. — №2. — лют. — с.21.

708.Богомаз М. Цікаве видання // Приднепров.магистраль. — 1994. — 12 марта

709.Симіненко М. Книга земляка // Придніпров.комунар. — 1994. — 17 берез.

710.Габор В. Рідний край неможливо любити абстрактно // Просвіта. — 1994. — Вип.5. — берез.

711."Вічний хрест на грудях землі" // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №1. — квіт.

712.Швед О. Видано у Січеславі // Слово "Просвіти". — 1994. — №4.

713.Сокіл В. Хай засовістяться перевертні! // Вільна думка. — 1994. — Ч.17. — 24 квіт.; Також: Укр.вісті. — 1994. — 15 трав.

714.Козленко О. З когорти подвижників // Вісник. — 1994. — 7 черв.

715.Савчук В. І оживе минуле // Дніпропетр.ун-т. — 1994. — 15 черв.

716.Вербовий М. Із знання минулого проростати майбутньому // Кур`єр Кривбасу. — 1994. — №5-6. — черв. — с.20.

717.Славутич Я. Будій приспаних сердець // Собор. — 1994. — 15 лип.

718.Славутич Я. Цінне краєзнавство // Укр.голос. — 1994. — 18 квіт.; Також.: Вільна думка. — 1994. — Ч.29. — 17 лип.

719.Сущенко Ю. "Вічний хрест на грудях землі" // Дніпров.зоря. — 1994. — 11 листоп.

720.Бербенець А. Про історію битви  за українське слово: // Червон.зірка. — 1994. — 22 лют.

721.Дмитренко І. Яскраві імена // Козацтво. — 1994. — №2-3. — с.30.

722.Славутич Я. Оживає минувшина… // Січеслав.край. — 1995. — 5 січ.

723.Копотієнко І. Дослідження на велику перспективу // Розбудова держави. — 1996. — №2. — с.62-64; Також: Копотієнко І.Й. Не погасне галаганом козацькє сонце: Статті. — Дніпропетровськ: Пороги, 1997. — с.116-121.

* * *

Чабан М. Січеслав у серці: Книга памяті. — Дніпропетровськ: Дніпро, 1994. — 96 с.

724.Рудницький Г. Озвалися забуті імена // Крим.світлиця. — 1994. — 24 верес.

725.Сущенко Ю. Січеслав у серці // Дніпров.зоря. — 1994. — 11 жовт.

726.Беляєв В. Воскресають призабуті імена // Дзержинець. — 1994. — 12 жовт.

727.Миколаєнко М. Січеслав у серці // Зоря. — 1994. — 18 жовт.

728.Козленко О. Січеслав у серці // Вісник. — 1994. — 25 жовт.

729.Шаповал І. Січеслав у серці // Мегаполис Украины. — 1994. — 29 окт.

730.Нікуліна Н. Серце, сповнене любові: // Борисфен. — 1994. — №10. — жовт. — с.8-9.

731.Кулик І. Їх пропекла вогнем епоха // Собор. — 1994. — 11 листоп.

732.Єременко Т. Сини жорстокої долі // Джерело. — 1994. — 1 груд.

733.Абрамова Т. Повернуті голоси колись німого часу // Наше місто. — 1994. — 7 груд.

734.Бабич Л. Доба спалила й пропекла // Днепров.панорама. — 1995. — 2 июня

735.Пономаренко В. Людська пам`ять не вмирає… // Укр.слово. — 1995. — 6 лип.

736.Копотієнко І. Дослідження на велику перспективу // Розбудова держави. — 1996. — №2. — лют. — с.62-64.

737.Гордасевич Г. Січеслав у неспокійному серці // Поклик сумління. — 1996. — лют.; Також: Семенко Ю. Тички. Т.3. — Львів: Червона калина, 1998. — с.88-90

738.Кривенко Н. Данина // Золотий фонд України. — 1996. — №3. — берез.

* * *

Чабан М.П. Сучасники про Д.І.Яворницького: Спогади / В.Гіляровський, О.Пчілка, Є.Єнджеєвич та інші. — Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1995. — 204 с.

739.Артеменко І. Що ми знаємо про Яворницького? // Електротранспортник. — 1995. — 17 листоп.

740.Бедринец В. Бессмертная душа запорожца // Днепров.панорама. — 1995. — 17 нояб.

741.Нізельский Ю. Україна вшановує пам`ять Дмитра Яворницького // Укр.слово. — 1995. — 23 листоп.

742.Народ шанує вченого // Січеслав.край. — 1995. — №18. — листоп.

743.Бурейко Г. Вітаємо колег з великим творчим успіхом! // Зоря. — 14 груд.

744.Миколаєнко М. Безсмертної душі запорожець // Борисфен. — 1995. — №12. — груд. — с.16-17.

745.Кулик І. Що ми знаємо про Яворницького? // Собор. — 1996. — 12 січ.

746.Яковчук М. Цілуйте сю землю — по ній запорожці ходили // Придніпров.комунар. — 1996. — 18 січ.; Також: Злагода. — 1996. — 10 лют.

747."Сучасники про Яворницького" // Крим.світлиця. — 1996. — 27 січ.

748.Кириллов В. Воспоминания об академике Д.И.Яворницком  // Кубань: проблемы культуры и информатизации. — 1996. — №1. — янв. — с.54.

749.Абрамова Т. З найменших рис — портрет великої людини // Наше місто. — 1996. — 8 лют.

750.Мицик Ю. Сучасники про Яворницького // Укр.слово. — 1996. — 8 лют.

751.Мицик Ю. "Сучасники про Яворницького" // Мегаполис Украины. — 1996. — 9 февр.

752.Єфимов В. Яворницький — очима сучасників // Дніпров.зоря. — 1996. — 20, 24 лют.

753.Лебедєва Л. Збережена пам`ять // Січеслав.край. — 1996. — №6. — берез.

754.Нитченко Д. Цікаві спогади про академіка Дмитра Яворницького // Вільна думка. — 1996. — 5 трав.

755.Славутич Я. Сучасники про Дмитра Яворницького // Укр. голос. — 1998. — 18 трав.

* * *

Єфремов П. Молитва Богу невідомому: Літературно-критичні статті. — Дніпропетровськ, 1993. — 68 с.

756.Рудницький Г. Повернення // Крим.світлиця. — 1994. — 23 лип.

757.Шаповал І. "Молитва Богу невідомому" // Прапор юності. — 1994. — 30 лип. — 5 серп.

758.Кулик І. Повернення Петра Єфремова // Зоря. — 1994. — 6 серп.

759.Козленко О. До незамулених джерел // Вісник. — 1994. — 12 серп.

760.Бабич Л. Поклонись Богу своему // Днепров.панорама. — 1994. — 31 авг.

761.Долгов М. Повертаємось до славних імен // Джерело. — 1994. — 11 жовт.

* * *

Пронченко М.С. Кобза: Зб.вибраних творів. — Дніпропетровськ: ВПОП "Дніпро", 1994. — 160 с.

762.Повернення поета // Кур`єр Кривбасу. — 1995. — №30. — квіт. с.22.

763.Абрамова Т. І омию Вкраїни лице золотою сльозою поета // Наше місто. — 1995. — 11 лип.; Також: Семенко Ю. Тички. Т.3. — Львів: Червона калина, 1998. — с.90-91

764.Еременко Т. "Кобза" // Днепров.панорама. — 1995. — 16 авг.

765.Сидорчук О. Квітка, омита сльозою // Вісник Апостолівщини. — 1995. — 9 верес.; Також: Семенко Ю. Тички. Т.3. — Львів: Червона калина, 1998. — с.97-98

766.Кулик І. Україна в сльозах утопала // Собор. — 1995. — 20 жовт.

767.Місцевий О. "Я іду на вогонь і мечі…" // Вісник. — 1995. — 20 жовт.

768.Кулик І. Провісник свободи // Січеслав.край. — 1995. — №18. — листоп.

769.Нікуліна Н. "Золота моя Вкраїна…" // Борисфен. — 1996. — №1. — січ. — с.10-11; Також: Семенко Ю. Тички. Т.3. — Львів: Червона калина, 1998. — с.91-96

770.Мушинка М. З розстріляного покоління. До виходу книжки поета Михайла Пронченка "Кобза" // Крим.світлиця. — 1996. — 6 квіт.

771.Мушинка М. Задзвеніла "Кобза" розстріляного кобзаря // Свобода. — 1996. — 23, 24, 25 квіт.

* * *

Козар П.А. Лоцмани Дніпрових порогів: Іст.нарис. — Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. — 96 с.

772.Шаповал І. Лоцмани Дніпрових порогів // Дніпров.зоря. — 1996. — 24 серп.

773."Лоцмани Дніпрових порогів" // Крим.світлиця. — 1996. — 21 верес.

774."Лоцмани Дніпрових порогів" // Електротранспортник. — 1996. — 23 верес.

775.Зобенко О. Видано в університеті // Наше місто. — 1996. — 1 жовт.

776.Кулик І. "Лоцмани Дніпрових порогів" // Зоря. — 1996. — 1 жовт.

777.Бедринець В. Де ревли ревучі // Днепров.панорама. — 1996. — 30 окт.

778.Мицик Ю. Без галасу й сенсаційної реклами // Борисфен. — 1996. — №10. — жовт. — с.15.; Також: Південна Україна XVIII-XIX ст. Вип.2. — Запоріжжя, 1996. — с.181-182.

* * *

779.5 березня 40 років від дня народження Чабана Миколи Петровича (1958 р.): [Біогр.довідка, бібліогр.] // Моє Придніпров`я: Хроніка пам`ятних дат і подій обл. на 1998 рік: Бібліогр.покажч. — Дніпропетровськ, 1997. — с.23-26.

* * *

780.Чабан Микола Петрович: ["Шевченко і Крим": Корот.словник: Матеріали до біогр.словника] // Крим.світлиця. — 1996. — 16 берез.

781.Микола Чабан: приходимо до пам`яті: [Письменник розповідає про свою роботу] // Джерело. — 1998. — 16 квіт.; Також: Вільна думка. — 1998. — №23. — 8-14 черв.

782.Зразки гасел ЕДУА (Енциклоп.довідник українців Австралії): [Біогр. М.Чабана] // Вільна думка. — 1998. — №23. — 8-14 черв.

* * *

783.Адашинская Р. Сквозь закопченные окна истории… // Знамя Дзержинки. — 1993. — 20 февр.

784.Сокіл В. За це його покарало КДБ …: [Є про діяльність М.Чабана] // Вільна думка. — 1994. — №5. — 30 січ.

785.Нитченко Д. Науковець Микола Чабан у Свиднику // Вільна думка. — 1994. — №32. — 7 серп.

786.Десятерик О. Почесний диплом зорянцеві // Зоря. — 1994. — 5 листоп.

787.Кузьменко Н. Почетный диплом краеведу // Днепров.панорама. — 1994. — 19 нояб.

788.Іващенко Г. Заслужена відзнака // Крим.світлиця. — 1994. — 26 листоп.

789.Іващенко Г. Полку лауреатів прибуло: [М.Чабан нагороджений дипломом ім. Д.Яворницького] // Борисфен. — 1994. — №12. — груд. — с.3.

790.Іващенко Г. Нагороджено почесним дипломом // Вільна думка. — 1995. — 1-15 січ.

791.Дзвінковий Г. Почесний диплом — просвітянину // Січеслав.край. — 1995. — 8 лют.

792.Голуб І. "Ріднокрай" відкриває імена // Джерело. — 1995. — 26-29 груд.

793.Акція "Людина року-95" / Підгот. Г.Петрова, Я.Зайко // Інгулец.вісник. — 1996. — 14 берез. — с.2.

794.Акція "Людина року-95": [Про нагородження М.Чабана дипломом "За компетентність і безкомпромісність у відстоюванні права людини на свободу слова"] // Борисфен. — 1996. — №3. — берез. — с.14.

795.Семенов И. Поздравляем! // Днепр вечерний. — 1996. — 9 апр.

796.Десятерик О. Любов до світу, що навколо Дніпра // Зоря. — 1996. — 18 квіт.

797.Чабан М. "Я відкрив для себе багато цікавих особистостей": Інтерв`ю взяв І.Кулик // Бористен. — 1996. — №4. — квіт. — с.22-23.

798.Довгаль  с. "Белорусская перспектива" с одним украинцем // "Аргументы и факты" в Приднепровье. — 1996. — 6 июня

799.Вітаємо! З джерел народної пам`яті // Січеслав.край. — 1996. — №8. — квіт.; Також: Вільна думка. — 1996. — 23 черв.

800.Собка Т. Письменник Микола Чабан. Мій колишній однокурсник // Дніпропетр.ун-т. — 1996. — №13. — верес.

801.Третяк В. Не згаснуть зірки // Джерело. — 1996. — 18 листоп.

802.Чабан М. Як живете, про що думаєте і пишете?: Інтерв`ю взяв А.Сухоніс // Приднепров.магистраль. — 1997. — 11 січ.

803.Іваненко Л. Гомін Січеславщини // Укр.слово. — 1997. — 3 лип.

Список періодичних видань

"Аргументы и факты" в Приднепровье: Додаток до газ. "Аргументы и факты". — Дніпропетровськ. — [798].

Бористен. — Дніпропетровськ — 46, 240, 306, 443-445, 449-451, 455, 457, 458, 463, 464, 467, 472, 539, 554, 555, 566, 578, 587, 600, 609, 615, 616, 618, 635, 636, 653, 690, [797].

Борисфен. — Дніпропетровськ — 193, 222, 254, 247, 281, 290, 367, 396, 424, 427, 499, 505, 508, 514, 519, 531, [707], [730], [744], [769], [778], [789], [794].

Вільна думка. — Дніпропетровськ — 246, 253, 268, 269, 275, 291, 307, 308, 325, 330.

Вільна думка. — Лідкомб, Австралія — 273, 368, 409, 414, 416, 418, 421, 439, 453, 460, 461, 469, 491, 501, 504, 521, 523, 547, 577, 593, 594, 605, 610, 618, 627, 651, 652, 659, 692, [713], [718], [754], [782], [784], [785], [790], [799], [800].

Вісник. — Широке Дніпропетр.обл. — 507, [714], [728], [759], [767].

Вісник Апостолівщини. — Апостолове Дніпропетр.обл. — [765].

Вісті Борзнянщини. — Борзна, Чернігів.обл. — 206.

Вітчизна. — Київ — 218

Голас Радзімы. — Мінськ, Білорусь — 53

Джерело. — Дніпропетровськ — 355, 361, 362, 393, 395, 402, 422, 432, 433, 442, 459, 497, 558, 626, [702], [732], [761], [781], [792], [801].

Дзержинець. — Дніпродзержинськ Дніпропетр.обл. — 38, 53, 54, 61, 63, 66, 68 69, 72, 75-77, 80, 87, 89, 91, 94, 96, 97, 100, 106, 109, 112, 114, 137, [705], [726].

Діялоги. — Єрусалим, Ізраїль. — 211.

Днепр вечерний. — Дніпропетровськ — 58, 98, 119, 127, 144, 172, 191, 238, 244, 265, 309, 359, 360, 366, 388, 494, 607, [700], [795].

Днепровская панорама. — Дніпропетровськ — 215, 236, 251, 305, 320 441, 496, 563, 596, 597, 612, [734], [740], [760], [764], [777], [787].

Днепровская правда. — Дніпропетровськ — 62, 101, 668, [699].

Днепропетровск. — Дніпропетровськ: — 446, 495.

Дніпровська зоря. — Дніпропетровськ. — [703], [719], [725], [752], [772].

Дніпропетровський університет. — Дніпропетровськ — 217, [715], [800].

Дняпроyская праyда. — Дубровно Вітебської обл., Білорусь — 52

Добробут і злагода: Спец.випуск журн."Бористен". — Дніпропетровськ. — 676.

Добрый день. — Дніпропетровськ — 647, 654, 657.

Друг читача. — Київ — 270

Думка. — Дніпродзержинськ Дніпропетр.обл. — 255, 258, 288, 326, 348.

Електротранспортник. — Дніпропетровськ. — [739], [774].

Zycie Warszawy. — Варшава, Польща — 98

Журналіст України. — Київ — 134

За передову науку: Газ.ДДУ. — Дніпропетровськ — 33.

Злагода. — П`ятихатки Дніпропетр.обл. — [746].

Знамя Дзержинки. — Дніпродзержинськ Дніпропетр.обл. — 65, 87, 319, 465, [704], [783].

Знання та праця. — Київ. — 116.

Золотий фонд України. — Дніпропетровськ. — [738].

Зона. —

Зоря. — Дніпропетровськ — 50, 90, 107, 129-131, 133, 146, 147, 149-155, 157-163, 165-168, 170, 171, 173, 174, 176, 177, 181, 182, 184, 186, 187, 192, 197, 199, 201, 202, 204, 207, 209-213, 216, 219, 220, 225, 227-229, 231-234, 237, 239, 242, 243, 245, 250, 252, 255, 259-260, 263, 264, 266, 267, 271, 272, 277-280, 289, 292-304, 310-314, 316, 318, 321, 322, 327, 329, 334-339, 341-347, 349, 350, 352, 353, 357, 358, 363, 365, 369-371, 373-385, 389-391, 394, 400, 406-408, 415, 417, 420, 423, 425, 429, 430, 436, 438, 440, 477, 479-484, 486, 487, 490, 498, 502, 503, 511-513, 515, 516, 518, 521-523, 525, 530, 533-535, 537, 540-542, 545, 550-553, 559, 560, 562, 564, 565, 569, 573, 574, 576, 580-582, 584, 586, 589-592, 594, 598, 599, 602, 604, 606, 611, 613, 614, 617, 619-623, 625, 628, 632, 637, 641, 642, 645, 646, 649, 650, 652, 655, 656, 658-662, 669, 670, 672, 673, 675, 677, 678, 680, 681, 683-687, 691, 694-696, [698], [727], [743], [758], [776], [786], [796].

Інгулецький вісник. — Кривий Ріг Дніпропетр.обл. — [793].

Київ. — Київ. — 403.

Київська Старовина. — Київ. — 500.

Козацтво. — Дніпропетровськ — 428, [721].

Комсомольская правда. — Москва, Росія — 118

Комсомольское знамя. — Київ — 42.

Кримська світлиця. — Симферополь — 333, 354, 364, 372, 392, 419, 478, 489, 536, 539, 546, 557, 570, 583, 603, 608, 633, 634, 638, 640, 643, 644, 648, 667, 676, 679, [701], [726], [747], [756], [770], [773], [780], [788].

Кубань: проблемы культуры и информатизации. — Краснодар, Росія. — [748].

Культура і життя. — Київ — 102, 110, 115, 176.

Кур`єр Кривбасу. — Кривий Ріг Дніпропетр.обл. — 356, 386, 397, 398, 403-405, 412, 413, 434, 435, 456, 468, 471, 473-476, 593, 501, 510, 567, 568, 601, 689, [711], [716], [762].

Ленінська зміна. — Харків — 85

Літаратура і мастацтва. — Мінськ, Білорусь — 48, 51

Літературна Україна. — Київ — 34, 49, 517, 587, 665, 671

Литературная Россия. — Москва, Россія — 55

Мегаполис Украины. — Дніпропетровськ. — [729], [751].

Молода кузня: Додаток до газ. Прапор юності. — Дніпропетровськ — 139.

Молодь України. — Київ — 59.

Монастирський острів. — Дніпропетровськ — 410, 411.

Народна творчість та етнографія. — Київ — 82, 387.

Наша культура. — Варшава, Польща — 39, 40, 44, 45, 46.

Наше місто. — Дніпропетровськ — 226, 230, 241, 249, 256, 276, 315, 401, 448, 488, 575, 688, [706], [733], [749], [763], [775].

Наше слово. — Варшава, Польща — 132, 139.

Нові дні. — Торонто, Канада — 323, 399, 424.

Новомосковська правда. — Новомосковськ Дніпропетр.обл. — 35.

Пам`ять століть. — Київ — 595.

Поклик сумління. — Львів. — [737].

Початкова школа. — Київ — 183, 214, 520.

Прапор юності. — Дніпропетровськ — 56, 57, 60, 64, 65, 67, 70, 73, 74, 79, 81, 83, 84, 86, 88, 92, 93, 95, 99, 103-105, 108, 111, 113, 116, 117, 120, 121-126, 128, 135, 136, 141-143, 145, 148, 156, 164, 169, 175, 178-180, 183, 185, 188-190, 196, 198, 200, 205, 208, 221, 261, 262, 317, 324, 335, 351, [697], [757].

Приднепровская магистраль. — Дніпропетровськ. — [708], [802].

Придніпровський комунар. — Верхньодніпровськ Дніпропетр.обл. — [709], [746].

Просвіта. — Львів. — [710].

Просвіта. — Чернігів — 671.

Розбудова держави. — Київ. — [723], [736].

Свобода. — Джерси-сіті, США. — [771].

Свое дело. — Дніпропетровськ — 235.

Січеслав. — Дніпропетровськ — 206.

Січеславський край. — Дніпропетровськ — 426, 431, 437, 447, 454, 462, 466, 470, 492, 506, 509, 543, 544, 579, 600, 610, 624, 664, 682, [722], [742], [753], [768], [791], [799].

Слово і час. — Київ. — 340.

Слово "Просвіти". — Київ. — [712].

Собор. — Дніпропетровськ. — [717], [731], [745], [766].

Спадщина. — Дніпропетровськ — 194, 195, 223, 224.

Старожитності. — Київ — 168, 203, 247, 248, 331.

Торговый дом. — Дніпропетровськ. — 538.

Україна. — Київ — 140.

Україна молода. — Київ — 561.

Українська думка. — Лондон, Велика Британія. — 399, 572.

Українське слово. — Київ — 452, 556, 627, 639, 693, [735], [741], [750], [803].

Український голос. — Вінніпег, Канада. — [718], [755].

Український театр. — Київ — 71.

Українські вісті. — Детройт, США. — [713].

Українські новини. — Алмати, Казахстан — 548, 549, 571.

Успенська вежа. — Львів. — 663.

Флот України. — Севастополь. — 328.

Червона зірка. — Межова Дніпропетр.обл. — [720].

Чернігівський вісник — Чернігів — 666.

Зміст

Передмова...................................................................................................................................................

"Призначення на цій землі".......................................................................................................

Микола Чабан......................................................................................................................................

Любов Біднова (портрет на тлі епохи).....................................................................................................

Вибрана бібліографія публікацій Миколи Чабана....................................................

Публікації Миколи Чабана....................................................................................................................

1977-1980....................................................................................................................................................

1981.............................................................................................................................................................

1982.............................................................................................................................................................

1983.............................................................................................................................................................

1984.............................................................................................................................................................

1985.............................................................................................................................................................

1986.............................................................................................................................................................

1987.............................................................................................................................................................

1988.............................................................................................................................................................

1989.............................................................................................................................................................

1990.............................................................................................................................................................

1991.............................................................................................................................................................

1992.............................................................................................................................................................

1993.............................................................................................................................................................

1994.............................................................................................................................................................

1995.............................................................................................................................................................

1996.............................................................................................................................................................

1997.............................................................................................................................................................

1998.............................................................................................................................................................

Відгуки та рецензії на книги Миколи Чабана....................................................................................

Оцінка його діяльності............................................................................................................................

Зміст............................................................................................................................................................

 

Бібліографію підготували:

Ірина Голуб

Микола Чабан

 

Упорядник: Ірина Голуб

Відповідальна за випуск: Надія Титова

Художник: Григорій Іващенко

Комп`ютерний набір:Р.Саркісян

Розробка оригінал-макету:

Коректорська доробка: Ірина Голуб, Світлана Усенко

Комп'ютерну верстку та друк здійснено на технічному обладнанні Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки.

м.Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченка, 10

Тираж 100 прим.