Павлоград

	місто Павлоград
	Міста і села краю

Офіційний сайт міської ради - http://pavlograd-official.org
Місто Павлоград - центр Західно-Донбаського вугільного басейну, місто обласного підпорядкування, центр однойменного району. Відстань до обласного центру - 76 км.
Місто розташоване на заплавних терасах річки Самари та її протоків. З півдня на північ територію міста перетинає річка Вовча, а річка Самара є її природним кордоном з північного сходу. Через територію міста протікають також річки Гніздка та Кочерга. Важливе значення для життєзабезпечення міста мають підземні води - питні та мінеральні. Довкола міста є значні масиви соснових борів.
Вулиця міста

Корисні копалини: кам'яне вугілля, газ (у вугіллі та вільний у породах), германій, будівельні матеріали, а саме: будівельні піски, бетонні піски, бутове каміння, цементна сировина, цегляно-черепичні глини.
Загальна площа міста - 5,93 тис. га. Кількість населення - 124,6 тис. осіб.
Історія міста починається в 1779 році, коли у трикутнику між річками Гніздкою, Вовчою та Кочергою поблизу слободи Луганської був споруджений окоп (шанець). Цим окопом та вищезгаданими річками утворилась загороджена місцевість (град), яка і була названа Павлоградом.
У 1784 році Павлоград отримав статус міста і став центром Катеринославського намісництва.
Першими поселенцями міста були запорожці Самарської та Кальміуської паланок, а також демобілізовані військові які займалися скотарством і рільництвом. Розквіт натурального господарства прийшовся на XIX ст. Наприкінці XIX ст. Павлоград став відомим центром торгівлі зерном та борошном. Розвиток торгівлі обумовив заснування міського банку, створення акціонерного товариства борошномельної та круп'яної промисловості. Під кінець ХIХ ст. до діючих салотопних та шкірзаводів, тютюнової фабрики, олійниць у місті додалися парові млини, ситценабивна фабрика, олійний та ливарний заводи; розширялися борошномельне, пивоварне виробництва. Росла мережа освіти - у 1897 році в місті діяло 12 навчальних закладів.
Під час великої Вітчизняної війни в окупованому місті містився підпільний обком партії на чолі з М.Сташковим.
У 50-ті роки почалося будівництво шахт. Розвідані запаси вугілля дали підставу вважати м. Павлоград центром Західного Донбасу. Побудовано

11 шахт, Центральна збагачувальна фабрика.
Протягом повоєнних десятиліть складалася машинобудівна промисловість - заводи "Хіммаш", "Ливмаш", "Сільмаш", будівна - завод "Павлоградзалізобетон", "Будбаза", завод стінових матеріалів, силікатний завод, трест "Павлограджитлобуд". Успішно працювали швейна фабрика, завод продтоварів, 2 хлібозаводи, меблева фабрика, шкірзавод, що згодом переріс у взуттєву фабрику.
Зараз у місті працюють
32 промислових підприємства: ВО "Павлоградський хімічний завод", ВАТ "Павлоградхіммаш", ВАТ "Павлоградський верстатозавод", ВАТ "Завод "Палмаш", ЗАТ "Промінь", державні ВАТ "Шахта "Павлоградська", "Шахта ім. Героїв космосу, "Шахта "Благодатна", Центральна збагачувальна фабрика, КП "Павлоградський завод продтоварів", ВАТ "Павлоградхліб", ВАТ "Павлоградський міськмолзавод", ЗАТ "Павлоградська меблева фабрика", ТОВ "Павлоградська швейна фабрика", ОП "Павлоградська міська друкарня".
Обсяг експорту й імпорту товарів в 2000 році склав: експорт
(24 підприємства) - 7 млн. 230,8 тис. дол. США, імпорт (30 підприємств) -
3 млн. 693,6 тис. дол. США. На 2001 рік в економіку міста іноземними інвесторами вкладено 1 млн. 326,4 тис. дол. США.
У місті працюють 7 автотранспортних підприємств.
Храм Нерукотворного Образа

Система освіти міста складається з медичного училища, коледжу економіки та управління, професійно-технічного училища, технікуму Національної гірничої академії України, 25 загальноосвітніх навчально-виховних закладів, 20 дошкільних установ, позашкільних установ: Палацу творчості дітей та юнацтва, станції юних натуралістів, станції юних техніків.
Здоров'ям жителів піклуються медичні установи: 2 міські лікарні, міський пологовий будинок, міжрайонний туберкульозний диспансер, міжрайонний наркологічний диспансер, станція швидкої допомоги.
У місті 4 стадіони, 2 плавальних басейни, 41 спортивний зал, водноспортивна база, 14 фізкультурно-оздоровчих центрів, дитячо-юнацька спортивна школа.
Для культурних потреб мешканців міста працюють: народний театр ім. Б.Захави (молодіжний самодіяльній театр-студія), державний історико-краєзнавчий музей, музей поетеси Ганни Світличної (уродженки міста),
2 міські бібліотеки та 7 філій, музична і 2 школи естетичного виховання.
У місті знаходяться 27 пам'ятників архітектури - це, переважно, будинки в стилі модерн. Також є храм Нерукотворного Образа (1982 рік), Успенська церква (1986 рік), костьол (90-ті роки ХІХ ст.).
Місто Павлоград - батьківщина конструктора важких танків Ж.Котіна, архітектора Я.Черніхова, артиста та педагога Б.Захави, видатного фізика К.Синельникова. Тут народилися художники М.Сапожников та Б.Смирнов, плакатист і книжковий графік А.Старчевський.
Павлоградська земля багата літературними талантами. Цю давню традицію починає Ісмаїл Срезневський, який саме в Павлоградському повіті збирав матеріал для своєї "Запорізької Старовини" (1833-1836 рр.). У Павлограді народився український драматург Г.Бораковський. Тут працювали С.Сергєєв-Ценський, С.Божко, Ю.Дольд-Михайлик, М.Шуть.
Павлоградська палітра народних талантів сьогодні досить різноманітна - це різьбярі по дереву Г.Останін, В.Комар та М.Кучєєв, художники А.Журавльов, П.Фесенко, Б.Повишев, А.Савченко, В.Жегур, О.Лятомський, С.Колихматова. Самодіяльний скульптор В.Гордієнко - автор понад 200 робіт.

49006, м.Дніпропетровськ, вул.Савченка,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua