місто Новомосковськ

Міста і села краю

Новомосковськ – місто обласного підпорядкування, районний центр. Розташований на правому березі Самари, лівої притоки Дніпра, за 27 км на північний схід від Дніпропетровська. Зв'язаний залізницею з Дніпропетровськом, Харковом, Дніпродзержинськом, Павлоградом.
Територія міста складає 3,6 тис. га, населення міста – 73,1 тис. осіб.
Перші поселення на території сучасного Новомосковська належать до III ст. до нашої ери. При розкопках курганів ямної культури бронзової доби археологи виявили поховання, в яких знайшли зброю, крем'яні знаряддя праці, глиняні ліпні горщики. У 1932 році під час будівництва одного з заводів розкопано і досліджено кілька курганів катакомбної та зрубної культур (ІІ-І ст. до н.е.).
У XVII ст. на околицях та поблизу сучасного Новомосковська запорозькі козаки заснували кілька хуторів-зимівників. Уже в 1672 році в Орловському Куті був Самарський Пустинно-Миколаївський монастир. На землях між Старою Самарою і Самарським Пустинно-Миколаївським монастирем почали оселятися запорожці, що поверталися з вигнання. Вони заснували тут слободу Самарчик, або Новоселицю. Значну частину населення становили також переселенці з розташованого поблизу міста Старої Самари. Новоселиця стала центром Самарської паланки.
На початку другої половини XVIII ст. у Новоселиці проживало 9 тис. чоловік. Розвинуте було землеробство, а з часом дістала значне поширення і торгівля.
Після ліквідації Запорозької Січі Новоселиця увійшла спочатку до складу Азовської губернії. У 1784 році було створено Катеринославське намісництво. Місто Катеринослав заснували в низині, яку часто затоплювало під час повені, тому з часом його перенесли на високий правий берег Дніпра, а на тому місці залишилося повітове містечко Новомосковськ. Зручне розташування міста на річці Самарі, родючі землі значно сприяли його зростанню.
Новомосковський трубний завод Сьогодні у місті працюють 124 промислових підприємства. З них: ВАТ "Новомосковський трубний завод" (основний вид продукції – труби), колективне підприємство "Швейна фабрика "ПАН" (швейні вироби), ЗАТ "Новомосковська меблева фабрика", ЗАТ "Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів", ВАТ "Новомосковський хлібозавод" (хлібобулочні та кондитерські вироби), КП "Новомосковське" (більше
60 найменувань кондитерських виробів), яке у 1999 році стало лауреатом престижного Всеукраїнського конкурсу "Золота Фортуна ".
За 2000 рік загальний обсяг продукції (робіт, послуг) зріс проти
1999 року на 73,2%.
Собор Продовольчих товарів за 2000 рік випущено в 1,5 разу більше, ніж за відповідний період 1999 року. Досягнуто збільшення виробництва кондитерських виробів (на 73,8%), хліба та хлібобулочних виробів (на 113,9%). Виробництво товарів легкої промисловості за 2000 рік проти
1999 року збільшилося у 2,8 разу.
Питома вага підприємств недержавної форми власності у загальній кількості на 2000 рік склала 91,4%, у загальному обсязі продукції – 99,8%.
Але не тільки цим славиться Новомосковськ. Оточена зеленою стрічкою лісів, тиха й древня Самара, що чимало побачила на своєму віку, дає свіжий подих місту і приваблює сюди багатьох відпочиваючих, учасників спортивних змагань, і не тільки місцевого значення. У присамарських лісах розташувалися десятки баз відпочинку, дитячих таборів.
У місті працюють 16 шкіл, навчально-виховний комплекс, колегіум, ліцей, професійно-технічне училище, 12 дошкільних дитячих закладів.
Медичну допомогу населенню надають 3 поліклініки, 14 спеціалізованих стаціонарних відділень.
В архітектурі міста тісно переплелися старовина і сучасність. Витіювате, романтичне оформлення будівлі кооперативного технікуму, міського торгового центру, краєзнавчого музею органічно поєднуються із сучасним стилем житлових і промислових будівель.
Але є будівля, що особливо дорога новомосковцям і всім, хто тут буває. Це Троїцький собор – перлина дерев'яної монументальної архітектури, геніальне творіння Якима Погребняка з Нових Водолаг на Харківщині. Троїцький храм був зведений ним на замовлення козацького старшини у 1778 році. Конструктивне вирішення споруди не має аналогів у світовій архітектурі. Краса Троїцького собору надихнула багатьох митців, у тому числі і відомого українського письменника О.Гончара, що зробив його головним "героєм" свого відомого твору “Собор”.

49006, м.Дніпропетровськ, вул.Савченка,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2013 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека