Стрюк Як історичний урок

Стрюк М.І.
Як історичний урок

ГОЛОДОМОР: невиплакані сльози України

Як історичний урок 24 листопада у Палаці молоді та студентів зібралися студенти нашого університету, щоб вшанувати пам'ять жертв голодомору 1932-1933 років. Відкрив жалобну урочистість проректор з навчально-виховної роботи Михайло Тимофійович Кравець, який наголосив, що люди пам'ятають ті страшні роки і не хочуть, щоб подібне повторилося знову. Пам'ять померлих від голодомору було вшановано хвилиною мовчання. На сцені під звуки траурних мелодій студентки групи ПН-06 встановили свічки пам'яті по загиблих у роки голодомору.

До присутніх звернувся доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії та українознавства Віталій Вікторович Стецкевич, який на основі фахового аналізу історичних джерел, свідчень очевидців та особисто пережитого переконливо показав, що в усій трагічній історії України її народ не знав страшнішого лиха, ніж голод 1932-1933 років. Як би не вважали: чи то голод був спланований Сталіним, щоб винищити українське селянство, в якому вбачали оплот націоналізму, чи то він був наслідком нерозумної політики добування коштів на індустріалізацію, коли доля селян просто не бралася до уваги, очевидним є одне - голод в Україні виник не внаслідок стихійного лиха, а був штучно організований. Голод - це смерть людей, духовна руїна, винищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Вражаючі свідчення геноциду українського народу студенти побачили у 15-хвилинному документальному фільмі про ті трагічні події, які відбувалися на теренах Радянської України 74 роки тому. У цій плівці з віддалених 30-х pp. до нас промовляв сам народ, його правда і розіп'ята на хрестах доля. До показаного у фільмі науковий коментар додав В.В.Стецкевич. Затамувавши подих, студенти переглянули і слайд-фільм із фотографій жертв голодомору. Враження, потрясіння студентів було емоційно підсилено і віршами поетів М.Будлянського, Б.Олександріва, М.Луківа, Л.Новаківського, які у супроводі жалобної мелодії майстерно продекламувала студентка групи ЕК-02 Юля Тютюнник. Слова поезії тихою молитвою входили в душі слухачів. Наприкінці цього зібрання М.Т.Кравець закликав студентів 25-го листопада вшанувати пам'ять померлих від голоду 1932-1933 років і приєднатися до Всеукраїнської акції "Свічка пам'яті в твоєму вікні": о 16-й годині запалити у своєму вікні свічку пам'яті. Почуте й побачене глибоко зачепило душі студентів, сколихнуло їхні серця, знайшло у них відгук, нікого не залишивши байдужим; збудило не тільки спогади про історичне минуле, а й думки про прийдешнє, про долю України. Як історичний урок, як слово застережливе і напутнє, сприйняли студенти поетичні рядки:

Аби не вимирали знову,
Байдужі в віжках не ходіть,
Свою Вкраїну, душу, мову,
Дітей, майбутнє не проспіть.

Стрюк М.І. Як історичний урок // Гірничий інженер.- 2006.- №5. - С. 2.

49006, м.Дніпропетровськ, вул.Савченка,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua