БОПЛАН ГІЙОМ ЛЕВАССЕР

Гійом Левассер де Боплан, 1600 року народження, руанець, дворянин, за фахом військовий інженер, був одним з найвидатніших картографів Європи 17 століття. З 1630-их рр. по 1648 він перебував на службі у польського короля переважно на українських землях. 1635 року побудував фортецю Кодак, будував замки і фортеці у Барі, Бродах, Кременчуці. 1639 року він створив дуже детальну карту України, яку для друкування підготував славетний голландський гравер Гондіус. Карта в різних варіантах багато разів перевидавалась. 1662 року Боплан в Амстердамі видав анонімно карту долини Дніпра. Але найбільшу відомість принесла йому книга «Опис України».
Книга в багатьох місцях «грішить» поверховістю й неточністю, автор часто суперечить сам собі, описуючи ті чи інші події, вдається до перекладу сумнівних легенд. Але Боплан не історик, він не досліджує, він описує країну, людність, звичаї, події, як мандрівник, який вперше потрапив до цікавої екзотичної і абсолютно невідомої місцевості. І все ж... «Опис України», при всіх своїх недоліках, переваг має значно більше, несе масу правдивої інформації.
1660 року, через 10 років після появи книги у Франції, вона була перевидана. Перший переклад окремих глав цієї книги російською мовою з’явився 1825 року, а 1832 – вона була вперше перекладена і видана у повному обсязі. Переклад було здійснено за другим французьким виданням, жодної книги першого видання (тираж - 100 примірників) знайти було неможливо. «Опис України» після того перевидавався не раз французькою, російською, англійською, німецькою, польською мовами, українською уперше він друкувався 1981 року в журнальному варіанті.
Книгу цю читали засновники і перші члени французької академії, була вона в бібліотеках вчених Босюе і Декарта, короля Франції Людовика XIV, Вольтера і Фуке, Наполеона... Елізе Реклю користувався нею при підготовці своєї знаменитої багатототомної праці «Земля і люди». Книга безпосереднього свідка воєнних подій в Україні інженера і картографа Г.Л. де Боплана «Опис України» упродовж багатьох десятиліть була чи не єдиним авторитетним джерелом, з якого історики, географи, політики брали безліч цікавої і потрібної інформації.
Книга слугувала першоджерелом Д.Яворницькому, коли він писав «Історію запорізьких козаків». М.Драгоманов використав цю книгу у праці «Про українських козаків, татар і турків». Уривки з книги Боплана подавав у своєму дослідженні «Культурные переживания» український вчений-етнограф М.Сумцов. Історик І.Крип’якевич широко використав 12 карт та уривки праці французького інженера.
Користувались «Описом України» і письменники. Її, безперечно, знав Т.Шевченко, М.Гоголь користувався нею при створенні повісті «Тарас Бульба». Постать Боплана зустрічаємо в романі М.Старицького «Богдан Хмельницький» та в химерному романі О.Ільченка «Козацькому роду - нема переводу».

БІБЛІОГРАФІЯ:
Боплан, Г. Л. де Опис України. - Львів: Каменяр, 1990.- 301 с.
Боплан і Україна: Зб. наук. праць. - Львів, 1998. - 318 с.
* * *
Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка/Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках. - К.: Дніпро, 1992. - 495 с.
Про «Опис України» - С. 8, 10, 178-185.
Мицик Ю. Україна по-французьки//Зоря. - 1991. - 20 квіт.
Чабан М. Професор А.Пернал досліджує Боплана//Джерело. - 1994. - 26 лип.
Боплян Гійом Лявассер//Енциклопедія українознавства. Т. 1. Перевидання в Україні. - К., 1993. - С.157-158.

	БОПЛАН ГІЙОМ ЛЕВАССЕР, ДЕ (1600-)
	Краєзнавці
	Гійом Левассер де Боплан, 1600 року народження, руанець, дворянин, за фахом військовий інженер, був одним з найвидатніших картографів Європи 17 століття. З 1630-их рр. по 1648 він перебував на службі у польського короля переважно на українських землях. 1635 року побудував фортецю Кодак, будував замки і фортеці у Барі, Бродах, Кременчуці. 1639 року він створив дуже детальну карту України, яку для друкування підготував славетний голландський гравер Гондіус. Карта в різних варіантах багато разів перевидавалась. 1662 року Боплан в Амстердамі видав анонімно карту долини Дніпра. Але найбільшу відомість принесла йому книга «Опис України». Книга в багатьох місцях «грішить» поверховістю й неточністю, автор часто суперечить сам собі, описуючи ті чи інші події, вдається до перекладу сумнівних легенд. Але Боплан не історик, він не досліджує, він описує країну, людність, звичаї, події, як мандрівник, який вперше потрапив до цікавої екзотичної і абсолютно невідомої місцевості. І все ж... «Опис України», при всіх своїх недоліках, переваг має значно більше, несе масу правдивої інформації. 1660 року, через 10 років після появи книги у Франції, вона була перевидана. Перший переклад окремих глав цієї книги російською мовою з’явився 1825 року, а 1832 – вона була вперше перекладена і видана у повному обсязі. Переклад було здійснено за другим французьким виданням, жодної книги першого видання (тираж - 100 примірників) знайти було неможливо. «Опис України» після того перевидавався не раз французькою, російською, англійською, німецькою, польською мовами, українською уперше він друкувався 1981 року в журнальному варіанті. Книгу цю читали засновники і перші члени французької академії, була вона в бібліотеках вчених Босюе і Декарта, короля Франції Людовика XIV, Вольтера і Фуке, Наполеона... Елізе Реклю користувався нею при підготовці своєї знаменитої багатототомної праці «Земля і люди». Книга безпосереднього свідка воєнних подій в Україні інженера і картографа Г.Л. де Боплана «Опис України» упродовж багатьох десятиліть була чи не єдиним авторитетним джерелом, з якого історики, географи, політики брали безліч цікавої і потрібної інформації. Книга слугувала першоджерелом Д.Яворницькому, коли він писав «Історію запорізьких козаків». М.Драгоманов використав цю книгу у праці «Про українських козаків, татар і турків». Уривки з книги Боплана подавав у своєму дослідженні «Культурные переживания» український вчений-етнограф М.Сумцов. Історик І.Крип’якевич широко використав 12 карт та уривки праці французького інженера. Користувались «Описом України» і письменники. Її, безперечно, знав Т.Шевченко, М.Гоголь користувався нею при створенні повісті «Тарас Бульба». Постать Боплана зустрічаємо в романі М.Старицького «Богдан Хмельницький» та в химерному романі О.Ільченка «Козацькому роду - нема переводу». БІБЛІОГРАФІЯ: Боплан, Г. Л. де Опис України. - Львів: Каменяр, 1990.- 301 с. Боплан і Україна: Зб. наук. праць. - Львів, 1998. - 318 с. * * * Наливайко Д.С. Козацька християнська республіка/Запорозька Січ у західноєвропейських історико-літературних пам’ятках. - К.: Дніпро, 1992. - 495 с. Про «Опис України» - С. 8, 10, 178-185. Мицик Ю. Україна по-французьки//Зоря. - 1991. - 20 квіт. Чабан М. Професор А.Пернал досліджує Боплана//Джерело. - 1994. - 26 лип. Боплян Гійом Лявассер//Енциклопедія українознавства. Т. 1. Перевидання в Україні. - К., 1993. - С.157-158.