Джерелознавчий аспект
дослідження історії Дніпропетровської
обласної універсальної наукової бібліотеки

Л.З. Горпиняк,
вчений секретар ДОУНБ

Бібліотеки в історії земної цивілізації визнані як документальна пам’ять людства.

Із стародавніх часів рівень розвитку суспільства визначався демократичними змінами, розквітом науки, національної культури і мистецтва.

Серед всіх духовних цінностей особливе місце займає її Величність Книга та Бібліотека – берегиня книжкових скарбів. Через тисячоліття до наших днів живими паростками проросли рідкісні перлини давньої писемності – свідки подій, мудрості і таланту людини. Більшість же загинули в вогнищах варварських війн, інквізиції, природніх катаклізмів.

Історія Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки – не такий стародавній, але живий доказ цієї істини.

Довгі десятиліття вивчення минулого Бібліотеки здійснювалось епізодично ентузіастами-просвітителями. На жаль, не віднайдено матеріалів досліджень XIX – початку XX століть.

Збереглися фрагменти перших спроб узагальнити існуючі документальні джерела нашими сучасниками Л.М. Тумановою, Є.К. Дробишевською.

Першим відомим дослідником історії ДОУНБ став Володимир Васильович Пупченко, талановитий бібліограф-краєзнавець, викладач Дніпропетровського училища культури, заступник директора обласної наукової бібліотеки, автор підручника “Бібліографія”.

В.В. Пупченко проводив багаторічні пошуки історико-краєзнавчих документів. Особливе місце в них займала тема історії бібліотечної справи на Дніпропетровщині. Віднайдені ним документи вивчені, узагальнені, систематизовані. Архів досліджень зберігся. Родина Володимира Васильовича передала його в фонд обласної наукової бібліотеки. Бібліографічна база даних краєзнавчих документів нараховує кілька тисяч записів.

Зберігається рукописний варіант монографії “До історії бібліотечної справи на Дніпропетровщині (1830-1917)”. Архів В.В. Пупченка чекає своїх дослідників, а монографія – публікації.

Новий підхід до вивчення історії ДОУНБ як головного регіонального Центру культури за ініціативою заступника директора Тамари Василівни Васєніної став поворотним. Директор Бібліотеки Зінаїда Миколаївна Рижкова з ентузіазмом підтримала науково обгрунтовану Програму досліджень в період підготовки до 150-річного ювілею ДОУНБ.

Творчу групу очолила головний бібліотекар по науково-дослідній роботі Тетяна Григорівна Шекшуєва. Надзвичайно обдарована людина, пристрасний дослідник, природжений аналітик, – вона зібрала безцінні за значимістю документи з історії обласної наукової бібліотеки.

На час початку наукового пошуку були відомі окремі публікації, встановлена дата заснування бібліотеки. Але не було глибоких досліджень, відомі факти, дати, події не були підтверджені документально.
Т.Г. Шекшуєвою були обстежені головні архівні установи держави – Центральний Державний архів СРСР (м. Москва), Центральний державний історичний архів СРСР, рідкісні фонди головної бібліотеки країни – Державної бібліотеки СРСР ім.Леніна.

У фондах бібліотеки ім.Леніна та ЦДІА СРСР Т.Г. Шекшуєвою віднайдений першоджерельний документ: “Речь, произнесенная при открытии Публичной Библиотеки в Екатеринославе, произнесенная библиотекарем Г.П. Герценвицем 9-го мая 1834 года». Ця знахідка зняла всі запитання і ствердила: Катеринославська міська Публічна Бібліотека, нині Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека – одна з найстаріших бібліотек України.

Оригінал видання передано Всесоюзною Державною бібліотекою ім. В.І.Леніна в дар нашій бібліотеці і нині зберігається в краєзнавчому фонді Музею історії ДОУНБ.
Цією ж бібліотекою подаровані мікрокопії рідкісних фотознімків працівників Катеринославської публічної бібліотеки XIX – початку XX ст.

Виявлене цінне видання “Каталог книг, состоящих в Екатеринославской [публичной] библиотеке 9 мая 1834 г.” (копія зберігається в Музеї історії ДОУНБ).

В Центральному Державному історичному архіві СРСР (м. Москва) виявлені досі невідомі документи:

- “Торжественное открытие библиотеки в доме Дворянского собрания 9(22) мая 1834г. [в г.Екатеринославе]. Речь, произнесенная при открытии . . .
ЦГИА СССР ф.733 оп.7 д.27

- “Отчет Екатеринославской Губернской публичной библиотеки за 1835 год; 1843-1845 гг.”
ЦГИА СССР ф.733 оп.7 д.27

- “Письмо Губернатора [г.Екатеринослава] министру внутренних дел №168 от 1 марта 1836 г. о пожертвовании в библиотеку в этом году 1500 рублей”
ЦГИА СССР ф.733 оп.7 д.27

- Щорічні звіти губернатора Катеринославської губернії за 1839-1969 рр. В них систематично відображались відомості про фонд Публічної бібліотеки і її стан.
ЦГИА СССР ф.733 оп.7 д.27

Т.Г. Шекшуєвою виявлені, вивчені і узагальнені публікації того періоду, які містили відомості про нашу бібліотеку:

• “Новороссийский календарь” 1845-1873 гг.
• Одесский вестник, 1859
• Северная пчела, 1859
• Основа, 1861
• Киевский телеграф, 1860
• Памятная книжка Екатеринославской губернии за 1864 г.
• Памятная книжка Екатеринослава за 1875 г.
• Екатеринославские губернские ведомости за 1889 г.
• Отчет Екатеринославской городской общественной библиотеки за 1902г.

Труд здійснений титанічний, відповідальний, треба було бути безпристрасним дослідником з виваженими висновками.

На основі вивчених вищеозначених документів Т.Г. Шекшуєвою складено унікальний історіографічний документ: «Хронология Днепропетровской областной библиотеки им. Октябрьской революции (1830-1889 гг.)»

Ім’я Тетяни Григорівни Шекшуєвої з великою шаною вписане в літопис історії обласної наукової бібліотеки.

Подальший період розвитку Катеринославської міської громадської бібліотеки (з 1889р.) відомий завдяки цінним документальним пам’яткам: збереглися щорічні друковані звіти бібліотеки (1892-1914 рр.). Ці документи – оригінали або копії – отримані нашою бібліотекою в дар від Миколаївської обласної бібліотеки, Саратовської обласної бібліотеки, Російської Національної бібліотеки (м. Москва).

В музеї зберігається ксерокопія видання “Основные Правила Екатеринославской Городской общественной Библиотеки, утвержденные 19-20 марта 1903 г. Екатеринославской Думой”.

Згідно з Правилами ... управління Бібліотекою здійснювала Рада, яка звітувала перед Думою про діяльність Бібліотеки. Членами Ради складались і публікувались щорічні звіти Бібліотеки.

В краєзнавчому фонді ДОУНБ є також:

- копія видання “Каталог книг Екатеринославской городской общественной библиотеки. Екатеринослав. Типо-Литография Губернского Правления. 1904. 331 с.”

- “Добавочный каталог Екатеринославской Городской общественной библиотеки. 1908»

Ці документи – підгрунтя для дослідження всіх аспектів історії Бібліотеки.

В ході систематичних наукових досліджень історії ДОУНБ зібрано значну кількість документальних, фактографічних, бібліографічних та наочних матеріалів. Проявилась потреба наукової систематизації, обліку, аналітичної обробки матеріалів. За рішенням адміністрації в структурі бібліотеки створюється Музей історії ДОУНБ.

В цьому процесі висвітлюється нова проблема – “білі плями” історії Бібліотеки – 20-і – 30-і роки XX століття.

Причини зрозумілі: хаос перших пореволюційних років, громадянська війна, руйнація всієї державної системи.

Розуміючи складність проблеми, ми все ж спробували дослідити конкретно історичний відрізок 20-х – 30-х років XX ст. Була створена робоча група в складі працівників краєзнавчого відділу ДОУНБ Н.М. Тітової, Т.В. Кравчук, заст. директора Л.З. Горпиняк.

В період 1993-1994 рр. проведена пошукова робота в архівах області, м. Києва, Державній історичній бібліотеці України, науковій бібліотеці НАН України ім. В.І. Вернадського, Державній бібліотеці Росії (м.Москва).

Дослідницька робота в названих наукових установах принесла нові “гіркі відкриття”:

– значна частина архівних фондів Дніпропетровської області загинула в роки Великої Вітчизняної війни;
– фонди Центрального Державного архіву України теж загинули (врятовані лише деякі фрагменти).

Фонди бібліотек України теж понесли тяжкі втрати, в т.ч. і ДОУНБ – її довоєнний фонд загинув.

Ось чому кожна віднайдена документальна сторінка історії бібліотеки тих часів (як і історії України) має величезну значимість, як рідкісний свідок складного періоду минувшини.

Цінними знахідками були документи, виявлені в Центральному Державному Архіві України:

- рукописні (на листочках із зошита) звіти Катеринославської Публічної бібліотеки за 1923/24, 1924/25, 1925/26 роки;

- єдиний в своєму роді документ (рукописний) “Описание работ сотрудников Библиотеки в 1923/24 гг.” – прообраз Посадових інструкцій, а головне – поіменний список співробітників бібліотеки;

- кілька офіційних листів керівників Біблііотеки (до Головполітпросвіти, до Наркомосвіти України, Укрнауки ...)
ЦДА України, ф.166, оп.6

До речі, аналізуючи виявлені документи, ми звернули увагу, що назва Бібліотеки в ті роки така мінлива – Центральна, Публічна, Державна і в різних словосполученнях.

Доводиться констатувати факт: за роки 1917-1921 рр. не знайдено поки що жодного документу. Невідомо, хто бібліотеку очолював, як вона існувала. Лише в пізніших документах – поодинокі факти.

Виявлено документ, що має особливе значення для подальшого розвитку Катеринославської державної бібліотеки ім. Жовтневої революції – постанова Ради Народних Комісарів від 31 травня 1924 р. “Про порядок розподілу по бібліотеках України і інших союзних республік творів друку, що доставляються в обов’язковому порядку в Українську Книжкову Палату”. Відповідно до цієї Постанови 11 бібліотек України отримали обов’язковий примірник друку національних видань, серед них:

Всенародна бібліотека України при АН України;
Державна Публічна Бібліотека ім.В.Г.Короленка (м.Харків);
Державна Публічна Бібліотека ім. Жовтневої революції (м.Катеринослав);
Державна Публічна Бібліотека (м.Одеса) та ін.
Сб. узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского Правительства
Украины, 1924, №11, с.115, с.256

Збереглися документи, які свідчать, що вже в 1927 р. Дніпропетровська Державна бібліотека ім.Жовтневої революції одержувала і Всесоюзний обов’язковий примірник видань.

Каталог бібліотеки дореволюціних часів зберігся. А з 1917 року по 1941 р. – ні каталогів, ні фонду!

Продовжуючи цю тезу засвідчу, що знайдені кілька документів перших повоєнних років в Дніпропетровському обласному державному архіві.

Серед них:

- Акт ревизии финансовой деятельности областной библиотеки им. Октябрьской революции за 1943 г.
В тексті – дата відкриття 27.10.1943 г.
Директор Л.М. Туманова
бухг. К.Л. Мохначева
ф. Р-5861 оп.1 д.2

- Акт об ущербе, причиненном немецко-фашистскими оккупантами (1941-1943 гг.) библиотеке от 10 мая 1944 г.
ф. Р-5861 оп.1 д.6

- Акт об изъятии у частного лица литературы, принадлежащей фонду библиотеки
у гражд. Люкшина ул. Садовая 15 кв.9
изъято 7010 кн.
2113 журн.
ф Р-5861 оп.1 д.7

Виявлені документи, записки, довідки, переписки з питання будівництва Бібліотеки,
в т.ч. Копія листа директора ДОУНБ О.Г. Чекушина М.С. Хрущеву (про будівництво бібліотеки).

Значну пошукову роботу в фондах регіонального архіву (ДОДА) провели співробітники краєзнавчого відділу – хранитель Музею історії ДОУНБ З.М. Рижкова, М.О. Пушкар. Ними переглянуті періодичні видання Катеринославщини (Дніпропетровщини) 20-х – 40-х років XX століття, що збереглися в фондах обласного архіву.

Зібрана цінна бібліографія, яка ввійшла до видання “Духовна скарбниця краю : Історія і сучасність Дніпропетровської обласної державної наукової бібліотеки. Бібліографічний покажчик”. – Дніпропетровськ, 1999. – 133с.

З.М. Рижкова з ентузіазмом віддалася справі збереження документальної історії своєї бібліотеки: систематизувала зібрані матеріали, збирала нові, здійснювала літературну обробку розрізнених рукописних матеріалів, спогадів ветеранів бібліотеки.

Сьогодні ми – творці сучасного періоду історії ДОУНБ. З плином часу наші сторінки стануть хвилюючим минулим. Від забуття їх врятують наші фотолітописи, аматорські кінострічки, наші краєзнавчі, бібліографічні, аналітичні інформаційні видання:

• “Моє Придніпров’я. Календар пам’ятних дат Дніпропетровської област. на ... рік” (щорічник);
• “Духовна скарбниця краю. Історія і сучасність Дніпропетровської обласної державної наукової бібліотеки. Бібліографічний покажчик”. 1999;
• Серія ювілейних видань до 170-річчя ДОУНБ;
• “Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека : Сторінки історії”. 2004 р.;
• “Люди. Роки. Бібліотечне життя” Спогади ветеранів.

Історія нашої Бібліотеки – це самовіддана праця, неспокій, втрати і перемоги багатьох поколінь наших попередників. Це частка історії рідної України. Бережімо її.