Читачі про бібліотеку
Храм
душі моєї
Коли
я думаю про нашу бібліотеку в цілому про відділ абонемента, зокрема,
мені на думку спадають слова нашого великого Кобзаря «Село… і серцем
відпочину», коли їх перефразувати, це буде звучати, як «бібліотека,
і серце відпочине».
З
бібліотекою пов’язана більша частина мого життя і всієї моєї родини.
Коли нарешті на ж/м Клочко з’явилася солідна установа культури,
а це було тепер уже в далекому 1986 році, я працювала директором
будинку побуту, і становлення відділу абонемента пройшло на моїх
очах.
Завзяття і наполегливість бібліотекарів за дуже короткий час перетворило
приміщення в оазис культури.
Люди
потягнулися в бібліотеку. Незабаром розпочав свою роботу клуб любителів
книги «Захопленість». Головою клубу став тоді ще кандидат історичних
наук, викладач Металургійної академії Микола Степанович Полівець.
На засідання клубу приходили небайдужі читачі, захоплені книгою.
Зокрема
хочу сказати про бібліотекарів. Не дивлячись на те, що нас, читачів,
було майже 7 тисяч, до нас звертались по імені, добре знали наші
уподобання. Для кожного знаходили тепле слово, а ми у свою чергу
намагались віддячити хто чим міг. Допомагали переносити книги, оформляли
українську вітальню, дарували книги, підшивали штори, скатертини,
всього й не згадаєш.
Бібліотека
стала для нас рідною, місцем де відпочиваєш душею.
А
яку допомогу надавали бібліотекарі школярам та студентам!
Мої
внучки ніколи не мали проблем з позакласним читанням, рефератами
та творами. До їх послуг був більш ніж 100-тисячний універсальний
книжковий фонд відділу. Внучки підрости, стали студентками, і вже
користувались не лише фондом відділу абонемента, а й читальної зали,
що розташована на вул. Савченка, 10.
Новий
час – нові послуги. Ось уже можна взяти книгу на нічний абонемент.
А що студенту треба – хоч одна ніч з книгою, і в пам’яті поновлюються
знання матеріалу.
Час
плине дуже швидко. Уже і вища освіта здобута внучками, а я, як і
багато років підряд, щомісяця, а то й частіше, приходжу до рідної
бібліотеки, беру книги, журнали.
Обов’язково
приходжу на всі засідання клубу «Захопленість». Тут зустрічаюсь
з такими ж книголюбами, як і я, які не уявляють своє життя без книги,
без бібліотеки.
Колотій Марина Михайлівна
04.09.2009р.
|