Читачі про бібліотеку

Здрастуй, книго!

Так склалось історично, майже з дня заснування Дніпропетровська, що інтенсивніше розвивалась його правобережна частина. А на початку нинішнього століття місто зробило крок на лівий берег Дніпра. Тут живуть і працюють більше тридцяти процентів населення, а в перспективі буде ще більше. Завершення Фрунзенського масиву підвищить кількість населення цієї частини обласного центру майже вдвоє.

Статистика знає все. І говорить вона явно не на користь жителів лівобережжя. За числом промислових підприємств лівобережна частина може посперечатися з правобережною. Та коли взяти решту… Судіть самі. На правому березі – всі вузи, більшість технікумів і училищ, стадіонів. З них два найбільші – «Металург» та «Метеор». Найкращі палаци культури та всі видовищні заклади, музеї, парки – все там. А на лівому боці – цифри значно (непропорційно кількості жителів) скромніші. Тобто в соціальному, культурно-побутовому плані лівобережжя безнадійно програє. І розрив цей, як не парадоксально, збільшується, бо зростають нові житлові масиви, а культурно-побутова база не змінюється.

У правобережній частині міста є найбільша на Придніпров’ї обласна універсальна наукова бібліотека більш ніж з тримільйонним фондом одиниць. Але останні десятиріччя вона не має пристойного приміщення, книгосховища розкидані по всьому місту. Розмови про спорудження нового приміщення тривають не одну п’ятирічку , а віз і нині там. Те, що нарешті виділили пів будинку на Жовтневій площі для читального залу, не знімає проблеми. Цей вихід тимчасовий, він уже й зараз не задовольняє бажаючих скористатися послугами бібліотеки. Єдине, що може втішити співробітників та читачів (якщо, звичайно, може), те, що подібний стан з бібліотеками спостерігається по всій країні. Марно волають про допомогу скарбниці мудрості в Києві, Харкові та інших містах.

У цій драматичній ситуації облвиконком приймає рішення відкрити відділ бібліотеки – абонемент – у районні найбільшої масової забудови міста – на масиві Клочко-6. Приміщення філії міської бібліотеки, розраховане на 20 тисяч томів, передали обласній. 28 квітня ц. р. (1988 р.) абонемент прийняв перших відвідувачів. Він має зараз більше 200 тисяч одиниць зберігання, побільшало й читачів – їх уже понад 5 тисяч чоловік. Це дійсно велике джерело культури, на жаль, поки що єдине в цьому районі.

Сюди вчащають робітники, службовці, пенсіонери, інженери, школярі, вчителі, учні. Дуже цікавляться газетами, журналами брошурами. Люди йдуть по новинки в читальний зал, він працює з повним навантаженням.

Відділ обласної бібліотеки, хай і маленький, але дуже авторитетний носій духовності, моральності, культури. Бібліотека – то не тільки книги і не стільки книги, то насамперед люди, котрі туди йдуть. Завдяки ініціативі читачів, при активному сприянні завідуючої абонементом Л.Ф. Афанасьєвої, створено читацький клуб «Захопленість». Поки що там не більше сорока чоловік, відбулися вже засідання клубу і його секцій. Він існує не для «галочки», а для душі. Люди збираються ввечері у невимушеній обстановці, за чашкою чаю, ведуть жваві дискусії. Тут і лікар, і інженер, і робітник, викладач і кандидат наук. Пристрасті вирують, але, як вважають його члени, клуб на початку шляху. І клубу, й бібліотеці ще треба багато зробити, аби перетворитися на центр культурного життя в даному районі. Потрібна повсякденна робота.

Вірю, колись буде споруджено прекрасне приміщення для обласної бібліотеки зі справжніми, обладнаними за останніми вимогами сховищами, кондиціонерами, багатомільйонними фондами. Це обов‘язково буде! В інтересах жителів лівобережжя, щоб відділ бібліотеки став її філіалом.

М. Полівець, 1988 р