10 жовтня у музеї «Літературне Придніпров’я» відбувся вечір пам’яті відомого українського поета–шестидесятника Віктора Коржа

Ціла генерація дніпропетровських поетів 1970-2000-х років називає його своїм вчителем і завдячує йому безцінними уроками поетичної майстерності і зрілості.

Упродовж багатьох років він напружено і плідно працював на ниві української поезії. Він є автором 13 поетичних книг: „Борвій”( 1966), „Закон пензля” (1967), „Зелені камертони” (1969), „Повернення в майбутнє”(1971), „Аметист” (1972), „Монолог з вічності” (1972), „Літочислення” (1976), „Очі доброї долі” (1978), „Корінь добра” (1981), „Твердиня” (1982), „Світ звичайних фантазій” (1984), „Осіннє чекання весни” (1987), «Чиста сила» (2010). Лауреатом літературної премії ім. Андрія Малишка, міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди.

«Переповідаючи заповідальну епітафію нашого славетного мандрівного філософа Сковороди «Світ ловив мене, та не піймав», кажу: «Світ ловив мене і піймав на слові». Це слово – Поезія» : говорив Корж .

Поезія завжди була для Віктора Коржа чистою силою, надійним оберегом від усілякого зла. Його поетичний світ — багатий і тривожний. Кожна збірка поета має неповторне звучання і є свідченням майстерного володіння словом. Про що б не писав Віктор Корж він завжди піднімається до широкого художнього узагальнення, уміє надати масштабності своїм творам.

Поезія Коржа ваговита за думкою, драматична за моральними переживаннями й багатоманітна за формою. Перо поета може створити сонет і баладу, памфлет і історичну пісню, блискучу мініатюру і оригінальну поему. В ньому органічно поєднується ліричне начало з епічним, а глибина думки відповідає глибині почуття.

Література, як вважає Віктор Корж, ніколи не повинна відступати від головної мети - вивищувати ідеали добра, світла та істини.

Поет у постійному пошуці істини. І, думається, він знайшов її, бо якось написав: „Істина світу зветься любов'ю... Я сповідую цю прекрасну віру, живу нею”. Тому закономірно, що провідною темою його творчості є людина, її душевні порухи, утвердження людяності, краси, добра.

Пошуки істини зрідні пошукам призначення поета, його власної ролі, власного місця в поезії .